ЗНАМ’ЯНКА

ЗНАМ’ЯНКА (до 1961 - Гнилиця) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковане село Зарудка. Розташ. на р. Інилиці (лівої прит. р. Переводу), за 30 км від райцентру і за 20 км від залізнич. ст. Галка, на автотрасі Київ-Суми. 248 дворів, 500 ж. (2000). Вперше згадується 1719 в універсалі гетьманаІ.Скоропадського, що дозволяв полковнику Гнату Галагану заснувати хутір «в степу Прилуцькому». Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського пов. ( 1782- 1802), до Прилуцького пов. (1802-1923), до Турівського р-ну Прилуцького округу (1923-30), до Прилуцького р-ну Чернігів, обл. (з 1932). Хут. Гнилицький засн. полковник Гнат Галаган на пустому «селищі», що лишилося після зруйнування Держикраю татарами. Держикрай, або Край-Город, був поселений кн. Острозьким. У 1640 ним володів Я. Вишневецький. За спискомПшездецького в Держикраї значилось 318 господарів. Тут знаходилась рідкісна на той час споруда - кам'яний міст. Камені з цього мосту перевезені до Прилук і закладені в підмурок Спасо-Преображенського собору, один з них і зараз помітний при вході до ц-ви. Через декілька років Держикрай зруйнували татари, і селище стало пусткою. Лише 1719 воно відродилося з новою назвою. 1764 в хут. значилося 269 душ чол. статі селян. 1781 наліч. 80 хат. 1787 - 419 душ селян, які належали Івану Григоровичу Галагану. 1797 наліч. 477 душ чол. статі податкового населення. 1799 споруджена дерев. Покровська ц-ва, і Гнилиця стала селом. 1810 Гнилиця показана за І. С. Милорадовичем. Але він, мабуть, не володів селом, а був лише тимчасовим опікуном маетностей своєї родичкиІ.А. Милорадович - удови майора Г. І. Галагана (померла 1809). 1861 село знову належало Ґалаґанам (786 душ чол. статі селян). У Гнилиці була друга за величиною в Прилуцькому пов. ҐуральняО.В. Галаган. У 1859-60 на ґуральні викурено 16780 відер вина. 1859 - 304 двори, 1727 ж. У 1861-66 pp. в Гнилиці містилося Волосне правління тимчасово-зобов'язаних селян, якому були підпорядковані 2 сільс. громади (997 ревіз. душ). Після реорганізації волостей Гнилиця 1867 стала волосним центром3-го стану. 1886- 3 84 двори селян-власників, 2 двори міщан та ін., 399 хат, 2166 ж.; діяли: нова дерев. ц-ва (1871), земське початкове однокласне училище (засн. 1862, у віданні земства з 1872), 2 шинки, 2 крамниці, базар по вівторках, 2 ярмарки (23 квітня та8серпня), 3 кузні, 43 вітряки, 2 олійниці, ґуральня О. В. Галаган. 1890 запроваджено третій ярмарок. 1910 - 402 госп., з них козаків - 1, селян - 388, євреїв-7,ін. непривілейованих - 2, привілейованих - 4, наліч. 2499 ж., у т.ч. 14 теслярів, 11 кравців, 2 шевці, 1 столяр, 2 ковалі, 131 ткач, 24 поденники, 20 займалися інтелігентними та 116 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 2285 дес. придатної землі. Діяли: дерев. Покровська ц-ва (закрита за часів рад. влади), 2 земські початкові училища (засн.1862та 1912), в яких навчалося 129хлопч. та 13 дівчат (1912), 2 церковнопарафіяльні школи. На поч. 20 ст. поміщицею в селі була К. П. Ламсдорф-Галаган. У 1923-30 pp. Гнилиця - центр сільради. 1924 створене Гнилицьке конярське товариство. 1925-519 дворів, 2476 ж.; 1930–491двір, 2240 ж. 1930 в Гнилиці організовано с.-г. артіль ім. Леніна, а в 1949 було вже три колгоспи: «Заможне життя», ім. Леніна та ім. Сталіна. Колгосп «Заможне життя» мав 1796 га землі (1467 га орної), 261 двір, 788 ж. (395 чол. працездатних), 6 рільничих бригад, 24 ланки, 4 тваринницькі ферми, 2 автомашини, наліч. в.р.х. - 262, свиней - 201, овець - 91, коней - 68, птиці - 232, бджіл - 15 сімей; працювали кузня, теслярська майстерня, олійниця, 2 вітряки. Колгосп ім. Леніна мав 1416,2 га землі (1063 га орної), 226 дворів, 687 ж. (283 чол. працездатних), 4 рільничі бригади, 19 ланок, 3 тваринницькі ферми, 1 автомашину, наліч. в.р.х. -207, свиней- 158, овець - 80, коней - 54, птиці - 180, бджіл - 45 сімей; працювали: цегельнийз-д, кузня, крупорушка, електростанція, механ. млин, теслярська майстерня, вітряк. Колгосп ім. Сталіна мав 736,7 га землі (695,2 га орної), 77 дворів, 258 ж. (120 чол. працездатних), 2 рільничі бригади, 11 ланок, 1 тваринницьку ферму, наліч. в.р.х. - 99, свиней - 75, овець - 54, коней-22, птиці - 141; працювали кузня, теслярська майстерня. 1950 всі три господарства об'єднано в один колгосп ім. Леніна, в якому 1970 наліч. 18 автомашин,19тракторів, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 1038, свиней - 1205, овець - 318. 1971 - 361 двір, 872 ж. 1990 в колгоспі наліч. 23 автомашини, 18 тракторів, 7 комбайнів, а також в.р.х. - 1380, свиней - 765, коней - 50. 1996 в 3. містилася центральна садиба пайгоспу «Знам'янський» (з 1992) з відділенняму с. Зарубка. Господарство мало 2662 га землі (1968,2 га орної), наліч.26автомашин, 19 тракторів, 3 комбайни, а також в.р.х. - 632, свиней - 86, коней - 40.З1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. В селі-відділення зв'язку, АТС (з 1968), серед, школа (75 учнів, 21 педпрацівник; 1994), лікарня, аптека, ветлікарня, дитсадок (20 дітей, 3 педпрацівники; 1994), Будинок культури на 260 місць, 2 б-ки (13,5 тис. од. зб.), філіал відділення Ощадбанку, 4 магазини. Уродженцями 3. є Герой Соц. Праці сталевар В. В. Музиченко та генерал-майор К. С. Удовиченко. Встановлено (1964) пам'ятник на честь полеглих (138 чол.) воїнів-односельців на фронтах В. В. війни та надгробок на братській могилі воїнів, які загинули 1943 під час визволення села від гітлерівців. Біля середньої школи встановлено (1965) розвідниці Білявській Н. Д. нам 'ятник. Поблизу села є два кургани епохи бронзи (2-1 тис. до н.е.).


    фейсбук