Кабан — корінний мешканець наших лісів. Від свійських свиней він відрізняється більш струнким та кремезним тілом, довгою мордою і великими іклами. Шерсть у кабана густа, як правило, темно-бурого кольору. Довжина тіла дорослих самців досягає 150-200 см, а вага може перевищувати 300 кг. Хоча зараз в наших лісах таких велетнів вже немає, а от років 15 тому...

Тиск з боку людини на цього звіра, як на об’єкт полювання, досить високий. Лише завдяки унікальній пластичності кабан зміг у такій кількості зберегтись в угіддях.

Гон у диких свиней починається в листопаді-грудні і триває місяць. Поросята народжу-ються в березні-квітні. У виводку буває від З до 12 поросят, але найчастіше 4-6.

Щодо кормів, то кабани невибагливі їдаки: вони харчуються як рослинною, так і тваринною їжею — полюбляють корені, жолуді, горіхи, вживають мишей, черв’яків, різноманітних личинок. При великій чисельності кабани можуть завдавати шкоди сільськогосподарським культурам, бо полюбляють горох, пшеницю, картоплю, кукурудзу, буряк та соняшник. У важкі зими поїдають падаль, шкіри та тельбухи звірів, залишені в лісі мисливцями після полювання.

Дикі свині ніколи не нападають першими на людину, якщо та сама не провокує їх на це. Лише поранений звір або свиня з малими поросятами можуть бути винятком з цього правила. Кабан швидко бігає. Наляканий, він мчить крізь “міцні місця”, густий чагарник, підлісок. Крім того, він добре плаває. Основним ворогом для нього є вовк, а для молодняку — ще й бродячі собаки. На кабана проводиться любительське полювання за спеціальними дозволами-ліцензіями.

 


Останні матеріали