Zamenis longissimus (Laurenti, 1768)
Таксономічна належність
Клас — Плазуни (Reptilia), ряд — Змії (Serpentes), родина — Вужеві (Colubridae). Один з 5 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України. До 2002 р. розглядався у складі роду лазячих полозів Elaphe Fitzinger, 1832.
Природоохоронний статус
Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пд. та Центральна Європа, пн. половина Малої Азії, Кавказ. В Україні трапляється спорадично у зх. областях та локально у Миколаївській обл. Охоче заселяє руїни і покинуті будівлі, трапляється у населених пунктах.
Чисельність і прічини її зміни
Зазвичай трапляються лише поодинокі особини. На Закарпатті у долині р. Уж протягом дня можна виявити кілька особин. Відносно стабільні популяції відомі у середній течії р. Дністер та Пд. Буг (чисельність популяції в районі с. Мигія оцінено у 350 особин). У багатьох місцях популяції виду перебувають у загрозливому стані або зникли. Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць перебування, браконьєрський вилов.
Особливості біології та наукове значення
Активний з середини квітня — початку травня до середини вересня — першої декади жовтня. Теплолюбний вид, веде денний спосіб життя, однак у спеку ховається. Добре лазить по деревах та стінах. Живиться дрібними ссавцями, рідше птахами та плазунами. Парування — у травні-червні. У червні-липні самка відкладає 4-12 яєць. Молодь з'являється у другій половині серпня-вересні. Неотруйний.
Морфологічні ознаки
Одна з найбільших змій Європи, в Україні загальна довжина тіла може сягати 2,8 м, хоча зазвичай становить 0,9-1,6 м. Луски гладенькі, навколо середини тіла 21 або 23 ряди лусок. Верхня сторона тіла переважно однотонна, від різних відтінків оливкового, бурого чи сірого кольорів до майже чорного, нижня сторона — жовтувата або білувата. По боках голови ззаду є жовтуваті плями.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Охороняється у Карпатському БЗ, НПП Ужанський, «Сколівські Бескиди», Вижницький, «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон» та «Гранітно-степове Побужжя». Слід зберегти унікальну ізольовану популяцію у каньйоні р. Пд. Буг, яка потерпає від надмірного рекреаційного використання берегів ріки, може загинути від затоплення внаслідок будівництва комплексу гідроспоруд для Південно-Української АЕС.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Вид успішно розмножують у Тульському екзотаріумі (Росія). В Україні таку програму впроваджували у Київському зоопарку.
Господарське та комерційне значення
Господарське значення незначне у зв'язку з низькою чисельністю. Утримується у неволі, тому має комерційне значення.
Основні джерела інформації
Bayger, 1948; Таращук, 1959, 1987; Щербак, Щербань, 1980; Мирошниченко, 1989; Перец и др., 1989; Ананьева и др., 1998; Utiger et al., 2002; Доценко, 2003; Рябов, 2003; Naybar, 2004; Скільський та ін., 2007; Біляков, Гринчишин, 2008; Таращук, 2008.
