Megachile (Xanthosarus) giraudi Gerstaecker, 1869
Таксономічна належність
Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Бджоли-мегахіліди (Megachilidae). Один із 39 видів голарктичного підроду Xanthosarus всесвітньо поширеного роду Megachile (близько 1500 видів). Один із 7 видів підроду в фауні України.
Природоохоронний статус
Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні
Середземноморський вид. Ареал охоплює Пд., Сх. та Центральну Європу, Туреччину. В Україні вид знайдено у Донецькій та Тернопільській обл., а також в Криму.
Чисельність і причини її зміни
Дуже рідкісний вид. Останнім часом спостерігається зменшення як чисельності виду, так і площі його поширення внаслідок оранки або деградації цілинних степових ділянок під впливом надмірного випасу худоби.
Особливості біології та наукове значення
Мешкає на ділянках петрофітного степу, на скельних виходах серед рідколісь. Має одне покоління на рік, літ імаго триває з червня до кінця липня. Збирає пилок та нектар із рослин родини Fabaceae (Onobrychis, Hedysarum, Hippocrepis). Самки будують гнізда в порожнинах на поверхні крейдяних гір або між каменів, є вказівка про його поселення у землі. Гніздо складається з одного або декількох рядів комірок, які зроблені з пелюсток квітів (наприклад, Linum), а кришку гнізда будує із зіскоблених волокон стебла рослин (зокрема, Jurinea brachycephala Klok.), формуючи повстеподібний матеріал.
Морфологічні ознаки
Самка: довжина тіла 10-12 мм. Тіло чорне крила світло-коричневі. Три зуби в апікальній частині щелеп відокремлені від четвертого зуба широким інтервалом. Забарвлення опушення обличчя та тіла зверху варіює від світло-рудого до білого. Черевна скопа біла на 1-2 (іноді й на 3-4) стернумах, а на інших — чорна. Самець: довжина тіла 10-11 мм. Тіло чорне. Лапки передніх ніг дуже розширені, жовтувато-білого кольору. Тазики передніх ніг із великим шипом. Обличчя й груди зверху вкрити довгими густими світло-рудими волосками. 1-4 тергуми вкриті відстовбурченими волосками, на 2-4 — із при-лягаючими перев'язками на вершинному краї. 5-6 тергуми повністю вкриті чорними волосками, на 6 з домішкою рудих. 7 тергум самця із зубцями різної форми і довжини. Кокси середніх ніг без зубців.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Мешкає в Опукському та Українському степовому ПЗ, а також у РЛП «Клебан-Бик» (Донецька обл.). Необхідно створити нові степові заповідники в місцях мешкання виду, насамперед — створити Тарханкутський заповідник.
Господарське та комерційне значення
Запилювач степових бобових рослин.
Основні джерела інформації
Носкевич, 1946; Радченко, 1987; Ромасенко, 1990; Филатов, 2006.
