КАЖАН ПІЗНІЙ
Eptesicusserotinus (Schreber, 1774)
Таксономічна належність
Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 24-х видів роду, один з 2-х видів роду в фауні України.
Природоохоронний статус виду
Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Європа (крім Ірландії, пн. Англії, частини Скандинавії), Пн. Африка, Близький Схід, Центральна Азія; на сх. — до Китаю. На території України поширений всюди.
Чисельність і причини її зміни
Звичайний вид зх. областей, Поділля, Придніпров'я. Рідше трапляється на Поліссі й у високогірних і степових малонаселених ландшафтах. У гірських р-нах Криму і Карпат в останні десятиліття. Причини зміни чисельності: комплекс антропогенних факторів: недостатня кількість місць для поселення в сучасних будівлях, їх руйнування та обмеження доступу (модернізація старих будівель, герметизація горищ), знищення особин, використання отрутохімікатів для консервації деревини та дезінсекції.
Особливості біології та наукове значення
Переважно поширений на рівнині та горбогір'ї; у горах — до 1100 м н.р.м. Селиться в і біля населених пунктів і в мозаїчних ландшафтах. Вилітає в березні — на початку травня: це залежить від локальних кліматичних умов. Літні сховища розташовані в будівлях: на горищах, у порожнинах стін, димоходах. Виводкові колонії — до кількох сотень особин. Парування відбувається восени або навесні. Вагітність триває близько 50 днів; самки народжують 1 маля (рідко — 2). Найдовша відома тривалість життя — 21 рік; у середньому — 3 роки. Осілий вид. З кінця вересня до початку листопада здійснює локальні міграції до місць зимівлі (до 40-50 км). Місця гібернації — підземні (пивниці, горища i печери) і наземні сховища (порожнини будівель, вентиляційні шахти тощо). Кормовий раціон змінюється залежно від сезону чи регіону і включає жуків, метеликів, двокрилих і перетинчастокрилих.
Морфологічні ознаки
Мордочка І вуха темні. Вуха середньої довжини, заокруглені, помітно довші, ніж ширші. Козелок з тупою верхівкою, найширший у першій третині. Хутро густе, на спині темне, каштаново-коричневе, на череві світліше й сіріше. Кінці волосків на спині яскраві, світлобуро-коричневі. Крила широкі, з тупими кінцями. Шпора дещо коротша від половини краю міжстегнової перетинки. Довжина тіла: 60-82 мм, вуха: 12-22 мм, козелка: 7,5-9,5 мм, передпліччя: 46-56 мм, вага: 14-34 г.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид занесено до Червоного списку МСОП, EUROBATS та ІІ додатку до Бернської конвенції. Охороняється в усіх заповідниках України. Заборона чинник непокою виводкових і гі-бернаційних колоній. Проведення природоохоронної агітації.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення
Не має.
Основні джерела інформації
Абелєнцев та ін., 1956; Сологор, Петрусенко, 1973; Лихотоп и др., 1990; Крочко, 1992; Мерзлікін, Лебідь, 1998; Полушина, 1998; Тищенко, 1999; Волошин, Башта, 2001; Влащенко, 2001а, 2002; Дулицкий, 2001; Башта, 2004а, 2006; Bashta, 2004; Шевченко, Золоту-хина, 2005; Башта, Потіш, 2007; Голенко та ін., 2008.
Автор: А.-Т.В. Башта Фото: О.В. Годлевська
