ХОМ'ЯК ЗВИЧАЙНИЙ
Cricetus aicetus (Linnaeus, 1758)
Таксономічна належність
Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Хом'якові (Cricetidae). В роді один вид.
Природоохоронний статус виду
Неоцінений.
Ареал виду та його поширення в Україні
Степові та лісостепові обл. Європи, Зх. Сибіру, Казахстану, на сх. до Єнісею. В Україні в середині ХХ ст. був поширений повсюдно за виключенням високогір'я. Зараз в континентальній Україні трапляється спорадично, на більший частині АР Крим звичайний вид.
Чисельність і причини її зміни
Вид, який, за рідкісним виключенням, на всьому просторі свого ареалу знижує чисельність. На початку ХХ ст. — масовий вид, якому були притаманні спалахи чисельності. В пд. Поліссі і Правобережному Лісостепу спостерігалось 5-10 нір на 1 га. Наприкінці ХХ ст. — рідкісний звір, що зустрічаються спорадично за винятком окремих місць (АР Крим і деякі пн. р-ни лівобережного Лісостепу). Зараз в материковій частині Україні живе не більше кількох тисяч особин, тоді як в середині ХХ ст. заготовлювали біля півмільйона шкурок на рік. Причини зміни чисельності: безпосереднє винищення.
Особливості біології та наукове значення
Осілий норний вид, що влаштовує підземні галереї з кількома виходами глибиною до 2,5 м з численними віднорками, каморами, тунелями і гніздовими камерами. Відносно всеїдний звір. На зиму збирає величезні запаси їжі (зерно, насіння, коріння та коренеплоди), маса яких може нараховувати 20 кг. В пн. регіонах впадає в сплячку, а в пд. взимку просто стає малоактивним. Веде сутінковий і нічний спосіб життя. Схильний до синантро-пізації. Має значний репродуктивний потенціал. З квітня по серпень самка здатна дати 2-3 виводки, в яких зазвичай буває 10 малят. Починає розмножатися у 3-4-місячному віці. Різноманітні відкриті ландшафти, цілина, поля, агроценози, лісосмуги, захаращенні узлісся, городи, подвір'я.
Морфологічні ознаки
Найбільший з хом'яків. Довжина тіла — 27-34 см, хвоста — 3,5-5,8 см. Вушні раковини досить короткі, очі відносно невеликі. Защічні мішки добре розвинуті. Забарвлення яскраве, контрастне: верх тіла однотонний, рудувато-бурий, черево чорне. Попереду на боках — дві великі світлі плями, звичайно розділені ділянкою чорного хутра. По світлій плямі є також з боків голови й за вухами, іноді й в обл. лопаток. На північній частині ареалу часто зустрічаються повністю чорні екземпляри.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Вид занесений до Червоного списку МСОП, а також як, вид, що потребує особливій охорони, до ІІ додатку до Бернської конвенції. Спеціально не охороняється. Розробка заходів потребує спеціальних досліджень.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Успішне.
Господарське та комерційне значення
Вважався шкідником сільського господарства, а також добувався заради дешевого хутра.
Основні джерела інформації
Мигулін, 1938; Гершензон, 1946; Самош, 1972; Тов-пинец, Алексеев, 1992; Громов, Ербаева, 1995.
Автор: С.В. Межжерін Фото: І.В. Маханьков
