(дрібчасте зіллячко, козлики, бедренец камнеломковый)
Pimpinella saxifraga — багаторічна трав'яниста гола або короткопухнаста кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Кореневище багатоголове, гіллясте. Стебло пряме, тонкоребристе, розгалужене, штриховане, з виповненою серединою, 25—60 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки довгочерешкові перисторозсічені або перисті; серединні стеблові — перистороздільні, з округло яйцевидними, тупими, зубчастими, надрізаними або роздільними сегментами; верхні — у вигляді піхов, без пластинок. Квітки дрібні, білі або рожевуваті, 5-пелюсткові, в складних зонтиках. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Росте розсіяно по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, сухих луках, схилах, у чагарниках.
Заготівля і зберігання
Використовують коріння (Radix Pimpinellae saxifragae), яке заготовляють восени або рано навесні. Корені миють водою і сушать на відкритому повітрі або в теплому приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Коріння Б. л. містить ефірну олію (0,3—0,5 % ), умбеліферон, пімпінелін, ізопімпінелін, бергаптен, ізобергаптен, сапоніни, дубильні й смолисті речовини, цукри, органічні кислоти тощо.
Фармакологічні властивості і використання
Рослина входить до армакопей багатьох країн світу. Галенові препарати Б. л. виявляють спазмолітичну, протизапальну та сечогінну дію. Вони сприяють нормалізації функціонування травного тракту, збуджують видільну функцію шлункових залоз, мають відхаркувальні та протикашльові властивості. В травниках 16 ст. Б. л. згадується як засіб, який застосовували для профілактики і лікування чуми, холери і раку, при захворюваннях матки. Настій або настойку кореневища з корінням використовують як відхаркувальний засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, при ларингітах, трахеїтах, бронхіті, запаленні легень, бронхіальній астмі та коклюші. Ефективним є використання Б. л. при сольових діатезах, нирковокам'яній хворобі, захворюваннях печінки, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, атонії кишечника, метеоризмі, набряках та подагрі. Зовнішньо у вигляді полоскань препарати Б. л. застосовують при ангіні, ларингіті, скарлатині. Свіжий сік рослини з успіхом використовується для знебарвлювання пігментних плям. Порошок кореневищ додають до зубних паст і порошків. Напровесні з молодих прикореневих листків Б. л. готують свіжі салати, які включають до лікувально-профілактичного харчового раціону.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настойку коріння і кореневищ (у співвідношенні 1:10, на 70 % спирті, настоюють у закритому посуді 7 днів) по 15—20 крапель 3—4 рази на день; відвар коріння 1 кореневище (1 столова ложка на 2 склянки окропу) по півсклянки 3—4 рази на день (можна з медом). 3 Б. л. готують вітамінний весняний салат: пошатковане листя Б. л. (40г), редиску (10 г) та цибулю (40 г) заправити сметаною або майонезом (40 г), зверху покласти кусочки одного вареного яйця.
