Багаторічна трав'яниста, з міцним розгалуженим кореневищем рослина родини гречкових. Існує 2 форми: наземна — з прямостоячим (15—50 см заввишки), густо облистненим стеблом, опушеним притиснутими щетинистими волосками, з короткочерешковими листками — і водяна — з плаваючими, розгалуженими, довгими стеблами і довго черешковими голими листками. Листки чергові, прості. Квітки двостатеві, правильні, у безлистих густих циліндричних колосах на відокремлених квіткових пагонах; оцвітина рожева. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте майже по всій території України (крім Полинового Степу і Криму) у стоячій і повільно текучій воді, по болотах, озерах і берегах річок.
Заготівля і зберігання
Використовують кореневища, заготовлені восени або навесні. Викопані кореневища обтрушують від землі, звільняють від надземної частини, миють холодною водою, розрізають на куски і сушать під наметами або на горищі. Інколи використовують листя, зібране під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Слабо вивчено. Всі частини рослини містять дубильні речовини (коріння — 18-21, 7%, листя 5-10%). У траві відмічено близько 31 мг% аскорбінової кислоти.
Фармакологічні властивості і використання
Рослина має в'яжучі й сечогінні властивості. Використовується в народній медицині як сечогінний засіб при нирковокам'яній хворобі, а також при подагрі, ревматизмі і як антиневралгічний засіб.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кореневища (1 чайна ложка свіжого кореневища з коренями на 300 мл окропу, варять 10 хв, настоюють 2 години) по півсклянки тричі на день; настій листя (2 чайні ложки сухого листя на 200 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 3—4 рази на день.
