Nuphar lutea — багаторічна водяна рослина родини лататтєвих. Має товсте повзуче кореневище, вкрите рубцями від черешків. Листки плаваючі, шкірясті, цілокраї, з тригранними черешками. Квітки одиничні, великі, двостатеві; чашолистки пелюстковидні, зверху інтенсивно жовті, зібрані дзвоником; пелюстки коротші за чашолистки, жовті. Плід ягодоподібний, гладенький. Цвіте у червні — липні.
Поширення
Росте в стоячих і повільно текучих водах по всій Україні, крім Криму.
Заготівля і зберігання
Використовують кореневища, які заготовляють під час цвітіння рослини і восени, вириваючи їх баграми, або руками, попередньо підрізавши ножами. Після того як обріжуть листки, корені і гнилі частинки, кореневища миють, ріжуть тонкими (3—5 мм завтовшки) пластинками, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1 — 1, 5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°. Сухої сировини виходить 8—10 %. Строк придатності — 2 роки. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад
Кореневище містить алкалоїди (нуфаридин, тіобінуфаридин, неотіобінуфаридин, нуфлеїн), дубильні, смолисті й гіркі речовини, цукри і крохмаль (до 44 % )
Фармакологічні властивості і використання
Виготовлений з Г. ж. препарат лютенурин діє бактеріостатично на грампозитивні мікроорганізми, фунгістатично — на патогенні гриби типу Candida, виявляє, протитрихомонадну активність, має сперматоцидні властивості. Його призначають при отитах різного походження, при гострих і хронічних трихомонадних урогенітальних захворюваннях, при лікуванні трихомонозів, ускладнених бактеріальною і грибковою флорою, для лікування захворювань шкіри й слизових оболонок, спричинених грампозитивними мікроорганізмами і патогенними грибами типу Candida, та як протизаплідний засіб. У народній медицині відвар кореневищ Г. ж. п'ють при запальних процесах травного тракту, ревматизмі, лихоманці, захворюваннях шкіри, надмірних місячних, імпотенції та фригідності, а як зовнішній засіб — для спринцювання при гострих і хронічних трихомонадних кольпітах, ускладнених бактеріальною і грибковою флорою, та для запобігання вагітності. Борошно з кореневищ Г. ж, використовуть як засіб боротьби проти тарганів.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар кореневищ (4 столові ложки подрібнених кореневищ на 1 л окропу, кип'ятять 5— 7 хв, охолоджують і проціджують) по 1 столовій ложці 3 рази на день (перебільшення дози відвару спричинює блювання, пронос, тривалий сон або навіть смерть внаслідок паралічу центральної нервової системи). ЗОВНІШНЬО — відвар кореневищ (готують, як у попередньому прописі) для спринцювань. З готових аптечних препаратів як зовнішній засіб застосовують лютенурин (Lutenurinum) у вигляді 0, 5 % лініменту, піхвових кульок (по 0, 003 г) і таблеток (по 0, 003 г).
