Однорічна трав'яниста гола розсіяно опушена рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, просте або розгалужене, 10—50 см заввишки. Листки чергові; прикореневі — у розетці, черешкові, перисто-розсічені, розділені на трикутні зубчасті частки; стеблові — сидячі, цілокраї, біля основи стріловидні і стеблообгортні. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, 4-пелюсткові, білі, у верхівкових китицях. Плід — стручок. Цвіте у квітні — вересні.
Поширення
Росте по всій території України як бур'ян на полях, біля доріг та поблизу жител.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують траву (НегЬа Вигеае pastoгis), зібрану під час цвітіння рослини, коли на ній починають утворюватися нижні плоди. Доцільно виривати рослини з коренем, який потім обрізують, залишаючи прикореневу розетку листків (при скошуванні розетки листків залишаються невикористаними і сировина буде нижчої якості). Сушать траву під наметом або на горищі, поки стебла не стануть ламкими. Сухої сировини виходить 20 % . Строк придатності — 3 роки.
Сировина
Відпускається аптеками.
Хімічний склад
Трава містить флавоноїди (рутин, лютеолін-7-рутинозид, лютеолін-7-глюкозид), дубильні речовини, аміни (холін, ацетилхолін, тирамін та інші), сапоніни, органічні кислоти (фумарова, лимонна, яблучна, винна), аскорбінову кислоту, ефірну олію та сполуки калію. Наявність у траві вітаміну К деякі автори ставлять під сумнів.
Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати Г. з. виявляють виражену кровоспинну дію, знижують кров'яний тиск, посилюють моторику шлунка і прискорюють перистальтику кишечника, стимулюють моторну функцію матки. Листки рослини проявляють високу фітонцидну активність. В акушерстві й гінекології препарати Г. з. використовують при післяпологових кровотечах, атонії матки, при тривалих і сильних місячних у клімактеричний період. Ефективним є й використання Г. з. при легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. У народній медицині, крім цього, настій трави п'ють при хворобах печінки, печінкових коліках, діареї, хворобах нирок і сечового міхура, при нирковокам'яній хворобі та гарячці. Траву Г. з. часто використовують у поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Так, при ниркових кровотечах Г. з. корисно поєднувати з травою хвоща польового, а при маткових — з калиною звичайною або гірчаком перцевим. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя грициків.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день після їди як кровоспинний засіб; чотири столові ложки суміші трави Г. з. і хвоща польового (взятих порівну) заливать 3 склянками окропу, настоюють 2 години і п'ють по півсклянки тричі на день як кровоспинний засіб; рідкий екстракт грициків звичайних (Extractum Bursae pastoris fluidum) по 20 крапель 3 рази на день при атонії матки і маткових кровотечах; одну столову ложку суміші трави Г. з. і споришу звичайного (по 15 г), трави омели білої (20 г) заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв, проціджують і п'ють щодня ввечері при тривалих маткових кровотечах; настій трави грициків (40—50 г на 1 л окропу, настоюють 20—30 хв, проціджують) п'ють теплим по півсклянки тричі на день за 1 годину до їди як жовчогінний засіб; настій трави (3 столові ложки сухої або свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв, проціджують) п'ють по третині склянки тричі на день як гіпотензивний засіб; сік свіжої рослини по 40—50 крапель на прийом (вважається, що сік у всіх випадках діє ефективніше за настій); салат: молоде листя грициків подрібнюють і кладуть на кусочки огірків і помідорів, накривають зверху кружальцями вареного яйця і поливають вершками (на 100 г листя Г. з. беруть 60 г помідорів, 60 г огірків, 1 яйце, 40 г вершків та сіль). ЗОВНІШНЬО— настій грициків (10 г трави на 200 мл окропу) для компресів на забиті місця і садна.
