Українець Микола Сядристий визнаний кращим мініатюристом світу.
Причому його творіння мініатюрами не назвеш, довелося вигадати слово мікромініатюри, йдеться у сюжеті телеканалу новин "24".
Раніше вінцем майстерності вважали підковування блохи. Сядристий зробив це ще на початку кар'єри, а далі вправність зростала настільки, що розум відмовлявся вірити своїм очам.
До прикладу, найменша у світі книжка "Кобзар" легко поміщається у звичайній букві. При цьому тут 12 сторінок з малюнками.
Звичайний папір для такої справи не годився — підходили тільки найтонша синтетична плівка і пелюстки безсмертника. А на цих кадрах автор гортає її навіть не голкою, а загостреною волосиною.
Сядристому завжди подобалось експериментувати з матеріалами. Акварельні портрети з'являлись на зернятках груші та яблука. Барельєф оперної співачки Крушельницької – на кісточці вишні.
Найважче було спочатку його діяльності, бо потрібних інструментів навіть не існувало. До прикладу, таких, якими можна було просвердлити волосину, а потім відполірувати її. Чи держака, яким би можна було затиснути деталь завбільшки тисячні долі міліметра.
До прикладу, як у мікромініатюрному замку. Щоб зрозуміти його масштаб, можна уявити 1 кубічний міліметр, так от таких замків у ньому вміститься 50 тисяч.
Це найменший у світі збірний механізм. Робота настільки філігранна, що кожен рух доводилося робити, затамувавши подих, а то й навіть між ударами серця. Особливо в нагоді стало звання майстра з підводного спорту.
З цими роботами українець об'їздив мало не весь світ. На Міжнародній виставці у Монреалі павільйон Радянського союзу запам'ятався найбільше саме мініатюрами українця.
Слава про роботи, ледь помітні неозброєним оком, дійшли й до керівництва Андорри. Так символічно мініатюри Сядристого опинились у крихітній державі.
Втім, найбільша колекція зберігається в Україні, на території Києво-Печерської лаври. І хоча, здається, що людей у 21-му столітті вже неможливо здивувати, відгуки туристів свідчать про протилежне.
