У Севастополі на Північній стороні зносять металеві гаражі.
Натовп стоїть і мовчить. Окупанти не дозволяють забирати навіть свої речі. Весь непотріб піде на сплату місту за роботу бригади погромників.
Знайшлася бабуся, їй нікуди ставити інвалідний візок. Погромникам плювати! І тут крик з натовпу: "ТАК НЕХАЙ ВОНИ (росія) нас відпустять! Нехай же ми, і ми заживемо добре в ТУРЕЧЧИНІ !!!".
У Туреччині, Карл! Десь вчора вичитав: зрадили раз, зрадять завжди!
