У п'ятнадцятому столітті в Тернопільській області, місті Скалат був зведений однойменний Скалатський замок.
Є кілька теорій пов'язаних з його появою. Згідно з однією з них жителі міста страждали від утисків уряду і постійно проводили акції протесту. У відповідь на тиск влади, бунтівний народ навіть спалив міську Ратушу. Шляхта була вельми стурбована настроями місцевих жителів, тому почала будівництво фортеці. Інша версія свідчить, що замок був приданим дочки Кшіштофора Віхровського і перейшов у володіння каштеляна Яна Фірлейова.
Скалатський замок знаходиться біля річки в південно-західній частині Скалата. Спочатку він повинен був виконувати оборонну роль і захищати землі Речі Посполитої від набігів татар, тому споруда замку була запланована на височині біля обриву. Замок оточений довгою стіною до 70 метрів. На кутах будинку знаходилися п'ятиповерхові вежі, з яких вглиб комплексу йдуть підземні ходи з виходом в центральну підземну кімнату.
З роками власник замку постійно змінювався. Комплекс знаходився в аварійному стані, був зруйнований, а потім відреставрований. До наших днів добре збереглася лише східна частина замку, підземні тунелі і фрагменти стін. Останні тринадцять років, замок вважається Національним заповідником Тернопільській області.
