70% козацької фортеці Воїнь залишилися недослідженими. Це тому, що територію затопили внаслідок будівництва Кременчуцької ГЕС.
Про це Суспільному розповіла заступниця директора Кременчуцького краєзнавчого музею Марія Коваленко.
Історія фортеці Воїнь
Фортеця Воїнь була розташована поблизу села Воїнська Гребля у Кременчуцькому районі. Уперше населений пункт був згаданий у «Повісті временних літ» 1055 року, розповіла Марія Коваленко. За її словами, Воїнь — одне з найважливіших оборонних міст Київської Русі.
Археологічні розкопки із залученням місцевих жителів
Як розповіла Марія Коваленко, з початком створення Кременчуцького водосховища розпочали розкопки, які назвали рятувальними. Це було у 1956—1959 роках.

«Вони (розкопки, — ред.) не були проведені в повному обсязі і так, як належить. Адже зараз на берегах Дніпра постійно вимиваються різні знахідки, монети, амфори. 70% ще залишилося під водою. Після заповнення водосховища у 59-му році територія давнього міста зникла із карт», — сказала заступниця директора музею.
До розкопок залучали місцевих жителів. Олександра Слабко, яка народилася і провела дитинство у Воїнській Греблі, пригадала процес дослідження:
«Розкопки велися років два підряд. Знаходили цілі поселення. Коли я малою піду, там щіточками розгрібають. Черепки, вази, якісь монети знаходили».

«Збереглися фотографії ще моїх батьків і моєї старшої сестри. Перед переселенням вона працювала на валу. Вона із дівчатами, з лопатами, навіть видно вал (на фото, — ред.) позаду них, який вони розкопували», — розповіла переселенка з Воїнської Греблі Ніна Греджук.
За словами вихідців із Воїнської Греблі, дослідження влаштовували фахівці із Києва, а ще приїжджали науковці з Індії.
Можливість подальших досліджень
Нині територія фортеці лишається затопленою. За словами заступниці директора музею, під час воєнного стану неможливо проводити підводні дослідження. Крім того, для цього потрібне спеціальне обладнання та археологи-підводники.

«Виникає навіть така теорія: завдяки тому, що зараз це поселення під шаром землі, плюс під шаром води, — вода не дає доступ туди кисню. То воно навіть могло краще зараз зберегтися», — розповів Суспільному директор Кременчуцького краєзнавчого музею Артем Ряса.
На його думку, проведення підводних досліджень — це питання часу. Крім того, на це впливає також економічний стан у країні.

