ЗАРАТУСТРА
Основоположник віри в єдиного небесного отця Заратустра походить з давнього оріанського племені скіфів. У 680 році до н.е., прибувши з берегів Дніпра, скіфська кіннота промчала землями Мідії, зупинившись на півдні Персії (Ірану), де створила могутню імперію. Мідія — країна, в якій, як вважають перси, народилася перша мудра людина на землі — Заратустра Спітама. Спітама — ім'я скіфське, означає "Світлий". Слово "Заратустра" — титул, а не прізвище, і означає "жовтий верблюд". Є три найбільш відомі дати життя Спітами Заратустри: 630-553,628-551,618-541 рр. до н.е. Іранці вважають, що їхній Учитель помер у 583 р. до н.е., коли йому було 77 років. По смерті був осяяний вогнем вічності, воскрес і вознісся на небо. У священних заратустріянських книгах, які зберігаються в Бомбеї і є "святая святих", йдеться про те, що Заратустра був непорочно народжений і є сином Божим Агури Мазди. Іранці і сьогодні вірять у те, що вони — діти божества.
Коли Заратустра народився, то найперше усміхнувся. Всі добрі сили раділи, що він народився, а злі, почувши, що народився син Божий, почали тікати у підземелля. Бог Агура Мазда послав свого сина людям, щоб він відкрив їм праведний шлях у життя.
У ті далекі часи перси, як і інші народи, вірили в багатьох богів. То були мудрі та вчені люди, які вміли розпізнавати людей, розумілись у лікувальних властивостях трав, вивчали закони природи. Заратустра зумів переконати їх у тому, що в світі є дві сили. Перша — сила світла, добра, мудрості, любові, правди, назва якої — Агура Мазда, що в перекладі із санскриту означає "сонячна мудрість". Він пояснив, що Агура Мазда — творець життя, єдиносущий володар світу. В ньому абсолютно немає тьми і зла, бо він — світлий дух. Бог Агура Мазда — творець вогню, води, неба і землі та всього сущого на ній. Весь світ Бог створив за шість днів, а чоловік і жінка були вигнані з раю за гріхи. Заратустра за шість століть перед Христом розповів світові про безсмертя душі, пекло, воскресіння мертвих, останній суд.
Крім сили світла, існує сила, яка зветься Ангра Маню. Злий розум перебуває у непримиренній боротьбі з Агурою Маздою. Злий розум — сила духу тьми та розрухи, і так має бути вічно, бо є біле Буття — день, світло, тепло — і є чорне Буття — ніч, тьма, холод.
З дванадцяти років Заратустра, покинувши свій рід, подався у світ, аби пізнати мудрість життя. Маючи неабияку силу волі, зневажаючи труднощі, у тяжкій щоденній праці він добував немічним хліб насущний, лікував хворих, повертав сліпим зір. У тридцять років на березі ріки Дайтя на нього зійшов Святий дух. З цим Божим знаменням Заратустра почав сміливо проповідувати своє вчення.
Був одружений з чарівною дівчиною Гавова. Якось сказав їй, що його турбують думки, на які він не знаходить відповідей, а тому покидає її, бо хоче жити сам. Ніжно попрощавшись, Заратустра пішов у гори Сабалан, аби на самоті зрозуміти першопричину людських страждань у цьому світі. У глибоких роздумах, пізнаючи себе і світ, провів багато місяців у печері. Кожен ранок він бачив, як сила сонця перемагає тьму, яка не в силі протистояти цій могутності — тікає геть. Дух добра милостивий навіть до тієї людини, яка зробила гріх, бо світло — то добро, і воно ніколи нікому не чинить зла, як і зло ніколи не робить добра. Між світлом і тьмою точиться вічна боротьба.
Одного погідного ранку Заратустра глянув з гір на земні простори і сказав сам до себе:
А тепер, Заратустро, йди до людей та виводь народ з шляху тьми на шлях світла.
Десять років проповідував Заратустра свою віру в Бога. Не просто було звичайним людям збагнути його мудрість: одні ставилися з недовірою, інші почали називати Пророком.
Нарешті настав той день, коли Заратустра прийшов до королівського палацу. Біля воріт дорогу мандрівникові перепинив вартовий. Заратустра сказав йому, щоб той передав королеві, що до нього прийшов Заратустра Спітама, Пророк Агури Мазди. Вартовий почав насміхатися з людини, яка так себе назвала. Тоді Заратустра взяв у руку розпечену кулю, яка вогнем охопила його пальці, і сказав:
Іди і роби те, що я тобі велю.
Чемно зустрівши Заратустру, король Виштаспа зібрав своїх мудреців та магів, щоб ті задавали чужинцю питання. На запитання, чим його релігія краща від інших, Заратустра відповів, що він не прийшов учити нової релігії, а прийшов удосконалити стару та навчити людей добру, проповідуючи віру в єдиносвітлого мудродателя Агуру Мазду. Шлях ідолопоклоніння — шлях, вкритий темрявою. Зорі, сонце, гори, земля, небо не можуть бути богами, бо вони — творіння Творця. А Творець той є володарем світу. Агура Мазда створив усе, що є у світлі добра, бо від добра походить добро. Все зло на світі створив Ангра Маню — темний дух зла і ненависті. У світі є два творці, бо з початку світу було два духи: добрий дух — світло і злий дух — тьма.
Добрий дух створив усе добре в світі, а злий — усе зле. Всі люди створені єдиносвітлим мудродателем, але не всі йдуть за добрим духом. Є люди, які вибирають шлях злого духа, стають силами зла. Єдиносущий Бог дав людині право вибирати шлях добра або шлях зла. Все, що людина думає, робить і говорить, записується в Книзі життя. Добрі думки, добрі дії, добрі слова записуються на одній стороні; злі думки, злі дії, злі слова — на другій стороні Книги життя. Коли в людині переважає добро, то вона йде на небо, коли зло — до пекла. Злий дух, як і добрий дух, досить сильний, та врешті добрий перемолсе злого. Злий дух тоді навіки щезне, а людина залишиться жити у світлі добра. То буде в Судний день, коли Агура Мазда святкуватиме перемогу над злим духом. Тоді воскреснуть усі мертві, а їхні душі будуть поставлені перед судом. Хто прагнув на цьому світі бути добрим, будуть навіки обдаровані добром, а злі душі щезнуть у пітьмі безповоротно. І возрадується тоді єдиносущий та праведний Бог, бо на цьому світі не стане злого духа.
Король Виштаспа визнав Спітаму своїм Учителем, і про Заратустру почали говорити, як про великого Пророка. Аби підірвати прихильність до віри Заратустри, в королівстві відбулася таємна нарада синедріону магів та архієреїв. Вони таємно приховали в кімнаті Пророка відрізані голови котів та собак, волосся з кінських грив та інші речі, які використовувалися при ворожінні. Потім донесли королеві, що Заратустра не є Пророком, яким себе називає, а таким собі простим воролсбитом. Заратустру кинули у в'язницю, та він зумів вдруге переконати короля у своїй вірі, коли повернув здоров'я улюбленому королівському коневі.
За вченням Заратустри, в Небесного Отця для охорони душі людини є сім добрих духів, яких він називав ангелами: ангел Любові, ангел Доброго Мислення, ангел Доброго Наказу, ангел Доброго Розуму, ангел Благополуччя, ангел Благочестя, ангел Безсмертя. Праведне сонце — син Отця Небесного.
Збереглася легенда: вороги хотіли умертвити Заратустру і поклали його на вогненну постіль. І раптом сталося диво: враз перетворилася вона у постіль із троянд. З тих прадавніх часів рожа-троянда стала символом вічності.
Священні заратустріянські письмена (Гати, Авести, Паглави), про які європейці довідалися лише у XVIII столітті, пролелсали тисячоліття, збереглися і знову повертаються в Оріану-Україну, до колиски сонячного сина Матері-Землі і зоряного Неба предків, Людини, Пророка і Божого сина світлого Бога Заратустри Спітами.
ВОЙТОВИЧ Валерій Миколайович
МІФИ ТА ЛЕГЕНДИ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ
