МОРСЬКИЙ KIT. Dasiatis pastinaca (L.). Морський кіт, або хвостокол,— один з чорноморських скатів. Морським котом його називають, мабуть, тому, що свою жертву він чекає, притаївшись, мов кіт. Помітивши її, скат кидається із своєї засідки і, притиснувши жертву до грунту та накривши її своїм тілом, розправляється з нею. Другу назву — хвостокол — йому дали за те, що він б'є порушника свого спокою хвостом, озброєним колючкою. Це знаряддя тварина використовує тільки для оборони, а не для добування їжі.
Тіло морського кота плоске, широке, округле. Закінчується воно хвостом, що має вигляд батога. Грудні плавці заокруглені, містяться по боках тіла і з'єднуються спереду голови, утворюючи рило. З обох боків хвоста біля його основи є лопаті черевного плавця, основи яких стикаються з кінцями грудного плавця. Тверда, пилкоподібна колючка закінчується списом. Інколи колючох буває дві: одна над другою. Зазублини колючок спрямовані у протилежний від кінця хвоста бік. Тому морський кіт часто заплутується в рибальські сітки. Очі в нього квасолеподібні, містяться на спинному боці тіла, виступаючи над його поверхнею. Якщо спостерігати за твариною, можна помітити, що вона ніби моргає: на голові то з'являються, то зникають невеликі білі плями. Це бризкальця, які містяться за очима. За їх допомогою морський кіт убирає воду для дихання. Виходить вона крізь п'ять зябрових отворів, що знаходяться на нижньому боці тіла. Тут же міститься й рот із зубами, вістря яких спрямовані всередину ротової порожнини.
Тіло морського кота голе. Спина сірого, сіро-зеленого або чорного кольору без плям. Кінці всіх плавців із спинного боку рожевуваті. Рило чорне. Хвіст також чорний, кінець колючки (спис) білуватий. Черево біле. Довжина тіла найчастіше не перевищує 70 см, хоч зрідка трапляються екземпляри довжиною до 2 м.
Морський кіт також живе у придонних шарах води. Він часто заривається в дно, накидаючи на себе, пісок: Утримуватись на дні допомагає не тільки плоска форма тіла. Опустившись на дно, морський кіт намагається розпластатися і притиснути до грунту краї плавців. Потім тіло трохи піднімається. Тварина прикріплюється до дна, мов гумовий присосок.
Морський кіт живиться дрібною рибою, крабами, креветками. Особливо активний він у присмеркові години та вночі. У цей час риба добре бачить. Цьому сприяє специфічна будова очей. У їхній внутрішній оболонці є речовина гуанін, яка утворює дзеркальний шар. Найменша кількість світла, відбившись від внутрішніх стінок ока й потрапивши на його світлочутливі елементи, посилюється. Завдяки цьому морський кіт може бачити навіть при слабкому освітленні.
Самка морського кота, на відміну від самки морської лисиці, народжує живих малят. їх буває від 4 до 12. Вони з'являються всередині літа. Малята мають такий самий вигляд, як і дорослі особини.
