МОРСЬКИЙ ОКУНЬ. Spicara smaris (L.). Морський окунь, або смарида,— один з найчисленніших видів родини смаридо-вих. Тіло його видовжене, стиснуте з боків, на спині є довгий без виїмки плавець. Рот з дрібними гострими зубами, може витягуватися в трубочку. Спина сірувата, на жовтуватих боках є голубі смужки й темні плями різної форми, найбільші з яких укривають кінці грудних плавців.
Морський окунь тримається біля берегів у квітні — листопаді. Його табуни зосереджуються в придонних шарах води, на супіщаних і кам'янистих грунтах, укритих водоростями. Живиться морський окунь рачками, черв'яками, молюсками, дрібними рибами, ікрою риб, водоростями. Із зниженням температури води нижче 8—9° табуни відкочовують у глибші місця.
Нереститься морський окунь у травні — липні при температурі води 15—21°. Старші особини починають нерест раніше, однолітки — на 3—4 тижні пізніше. Самці першими підходять у прибережну зону й на відстані 10—15 м від берега на глибині 6—ЗО м, де дно вкрите галькою, будують гнізда блюдцеподібної форми. Довжина їх — 20—40 см, ширина—15—20 см і глибина — 3—5 см. Самець-будівельник має яскравіше забарвлення порівняно із самцями, що тримаються в загальному табуні. У нього голова, спина, поперечні смужки на тілі, черево й черевні плавці стають чорними. Це застережне забарвлення швидко зникає, як тільки самець залишає гніздо, і з'являється знову, коли він повертається до нього. Підготувавши гніздо, самець виганяє із загального табуна самку й намагається загнати її до гнізда. Після відкладання ікри й запліднення її самець 5—6 діб охороняє гніздо. Він постійно очищає його, час від часу плавцями рухає воду, завдяки чому поліпшуються умови дихання ікринок, відганяє риб, які намагаються проникнути в гніздо. Табуни до 50—60 зеленух і морських ластівок щільним кільцем оточують гніздо, і самець ледве встигає їх відганяти. У шлунках спеціально відловлених у цих місцях хижаків було виявлено від 300 до 1100 ікринок морського окуня.
Ікру самка відкладає за 3—4 прийоми. У кожній порції налічується 1,8—34,4 тис. ікринок, тобто одна-дві третини від загальної кількості, що дозріває у яєчнику самки. Отже, плодючість морського окуня невелика. Тому з певністю можна сказати, що його чисельність забезпечується переважно турботою самців про потомство. Цьому сприяють особливості індивідуального розвитку і кращий темп росту самців порівняно із самками.
На початку другого року життя кількість плідників поповнюють майже дві третини особин, з яких більшість становлять самки і незначну частину (7%) — самці. На третьому -четвертому, рідше на п'ятому, році життя в риб змінюється стать. Більшість особин морського окуня функціонують протягом 2—4 років як самки, а 5—7 років як самці. Тому самки зустрічаються у віці 1—5 років, самці—1—9 років. Проте співвідношення статей у період нересту приблизно однакове.
Чисельність цього виду буває досить значною, проте промислове значення його невелике. Часто він є об'єктом аматорського рибальства.
