ВИЖНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

Національний природний парк заснований в 1995 році у Вижницькому районі, займає площу 79.284 км2. Але його співробітники намагаються розширити територію втроє за рахунок 30 нових ділянок, що представляють всю природну розмаїтість Буковини. Нинішній парк — це незаселена колишня територія Берегометського лісокомбінату, розташована в передгір’ях Карпат на висотах 500–900 м. Більша її частина (80%) вкрита лісами, основними породами в яких є ялина, ялиця, бук, рідше, явір і дуб. Зрідка тут зустрічаються невеликі ділянки пралісів, у яких висота окремих екземплярів буку і ялиці досягає 40 м. Луки (полонини) і лісові галявини невеликі за площею, але через строкатість і яскравість трав’яного покриву дуже мальовничі. Пожвавлюють і облагороджують навколишні пейзажі глибоко врізані долини невеликих, майже гірських річечок — приток Черемошу і Серету. Східній (Серетській) частині парку притаманні пологіші контури гірських гряд і ширші річкові долини. У західній частині (Черемоській) переважають глибші долини з крутими мальовничими скелястими схилами і численними невеликими водоспадами. На території парку встановлено 630 видів вищих судинних рослин. Різноманітний і його тваринний світ — 186 видів наземних хребетних тварин.1652 р. За легендою, назва походить від слова “вікнина”, яким називали невелике болітце в центрі села, звідки витікав струмок 3 кінця XVIII ст. Вікно, як і безліч навколишніх сіл, належало князям Контакузіно, що здавали їх в оренду. В 1809 р. у селі був побудований князівський палац, складна композиція якого надає всій будівлі романтичного вигляду. Це єдина споруда подібного роду, що збереглася на Буковині. Іншою архітектурною визначною пам’яткою села є побудована князями Іоанівська церква (1826 р.), що представляє собою безкупольну споруду, характерну для культових будівель початку XIX ст. на Буковині. Вікно знаходиться майже у центрі одного з кількох карстових масивів області. У районі сусіднього с. Погорілівка розташований Чорнопотоцький спелеокарстовий заказник і півкілометрова печера Піонерка, а на околиціі с. Баламутівка — печери Дуча (145 м) і Баламутівська (263 м). Всі печери мають характерний профіль коридорів (т.зв. тріщинного типу) через те, що утворилися в гіпсових породах, вік яких оцінюється 14 млн. років.