Сіра славка (Sylvia communis L.) — у природі цю славку можна пізнати по досить дрібних розмірах (менша від горобця) і бурувато-коричневих крилах та рудих плечових перах, що добре виділяються на загальному сіруватому фоні. Часто видно й білувате горло.
Оселяються в різноманітних чагарникових заростях на полях, луках, узліссях, свіжих порубах, іноді в садах.
Звуки — хрипкий, уривчастий крик «вед вед-вед» (особливо в разі тривоги), який іноді супроводиться шипінням. Пісня являє собою квапливий, простий (без варіацій), злегка переливчастий і короткий щебетливий «говірок»: «вічі- річі-річі-чучі...». Самець під час співу нерідко злітає над кущем, не перериваючи пісні.
В Україні — гніздовий птах на всій території.
