Райцентр на р. Гнізна. На горі, оточеній колись болотами, зберігся замок (1626–31). План твердині Ув запозичений із трактату “Про універсальної архітектури” Малійського мислителя епохи Відродження Вінченцо Скамоцці. Автором проекту збаразького замку прийнято вважати голландського архітектора Ван Пеена. Але замок будувався не на порожньому місці: вже в 1474 р. тут була дерев'яно-земляна твердиня, що згоріла під час одного з татарських набігів. Фортецю будували за новомодною бастіонною системою. її укріплення складалися з валів з казематами та ескарпами, бастіонів, одноярусної в'їзної вежі і рову, що оточували весь замок.
Незабаром після будівництва (1649) замок витримав тривалу облогу військ Б. Хмельницького (про ці події оповідає роман “Вогнем і мечем” польського письменника Г. Сенкевича, екранізований Є. Гофманом). Результатом цієї військової кампанії стало підписання Зборівського договору (1649). Саме під стінами Збаража загинув корсунський полковник С. Мрозовицький, оспіваний у народних піснях як Морозенко, а також важко поранений Іван Богун. 1707 р. у Збаражі зупинявся цар Петро І у супроводі гетьмана Мазепи. Замок зберігся з незначними перебудовами (були реконструйовані двоповерховий ренесансний палац і другий ярус в'їзної вежі). У палаці працює краєзнавчий музей. Навколо замку Потоцькі розбили парк (1808). Замок оточують широкі (до 23 м) вали і чотири п'ятигранні бастіони. Підземні комунікації вели до оборонного бернардинського монастиря (1627–37), розташованого в центрі міста. Він складається із тринефного костелу св. Антонія (1723), двоповерхового корпусу келій і двоярусної надбрамної дзвіниці (1746–55, бароко, арх. Йоганн Ганц). Храм із двома високими вежами і увігнутим усередину фасадом був перебудований в 1755р. у ренесансно-барокових формах. В інтер'єрах зберігся ілюзорний живопис (II пол. XVIII ст.), стінопис XIX ст. і кілька вівтарів (ск. А. Осинський). При бернардинському монастирі з 1777 р. діяли парафіяльна школа і латинська гімназія. У підвалах монастиря збереглося багато стародавніх поховань. Неподалік від бернардинського монастиря стоїть цікава в архітектурному плані Успенська церква (1755–58, бароко). Поруч із нею – Духовна семінарія, відкрита в приміщеннях колишнього монастиря сс. феліціанок Кам'яна Воскресенська церква (1760–64, українське бароко), побудована коштом міщанина Г. Гимонюка і графа М. Потоцького. Пам'ятник А. Міцкевичу (1898). Млин. Комплекс монастиря трині-таріїв. На західній окраїні міста в селі Залужжя на Чернечій горі збереглася кам'яна тричастна Преображенська церква (1600). Над притвором помітні два яруси оборонної вежі. Стіни вежі мають помітний ухил усередину – характерна риса багатьох подільських оборонних будівель. У Залужжі стоїть і кам'яна оборонна Миколаївська церква (1575) із дзвіницею. На другому боці р. Гнезна лежить село Старий Збараж. Саме тут, на місці давньоруського городища, можна побачити руїни нерегулярного замку XIV ст. Після руйнування татарами в 1589 р. він був перенесений на місце нинішнього в Збаражу.
