Місто (23.5 тис. жителів) і районний центр, розташоване на берегах р. Золочівка.
Перша письмова згадка про Золочів, що з’явився на перехресті торговельних шляхів Коломия — Луцьк і Львів — Тернопіль, датується 1442 р. Золочів, хазяї якого мінялися неодноразово, в 1523 р. одержав Магдебурзьке право і статус міста. В 1634–1636 рр. у його південно-східній частині краківським каштеляном і батьком майбутнього короля Я. Собєським (1596—1646 рр.) був побудований замок, що на початку 1б40-х років був додатково укріплений. Він являв собою витягнутий прямокутник, оточений високим валом з п’ятикутними бастіонами по його кутах. На башточках, що вінчають бастіони, зберігся барельєф герба, оточеного латинською абревіатурою JSKKSK, яка означає — Jakub Sobieski Krajczy Koronny Starosta Krasnostawski.
Під час Другої світової війни потужні замкові будівлі використовувалися як катівні НКВС, а в період фашистської окупації — СС. У дворі замку розташовані Великий і Китайський палаци,пристосовані під музейні потреби. Я. Собєський в 1624 р. заснував у Золочеві римо-католицький костел, що в 1838 р. став греко-католицькою церквою Воскресіння Господнього. Щирим католикам дістався костел піарів, в якому після скасування ордену в 1788—1828 рр. містився магазин. Нині Вознесенський костел — діючий і є найбільш ефектною давньою культовою спорудою міста. У Золочеві також збереглася церква Св. Миколая, що веде свою історію чи не з XVI ст., але перебудована до невпізнанності.
