Місто (292.1 тис. жителів), обласний і районний центр, розташований на правому березі Кременчуцького во-досховища на Дніпрі. Перша достовірна згадка про Черкаси відноситься до 1394 р., коли вони були вже укріпленим нання право- і лівобережних українських земель у складі Російської імперії Черкаси стають невеликим повітовим містом спочатку Вознесенського намісництва (з 1795 р.), а потім — Київської губернії (з 1797 р.). На початку XVII ст. основна забудова міста розта-шовувалася уздовж берега Дніпра і пе-ріодично затоплювалася під час весняної повені. В 1815 р. був виконаний план регулярної забудови підвищеного плато, що височіло над прибережною частиною, яке, власне, і є нинішніми Черкасами.
На початку Визвольної війни українського народу в 1648 р. польський коронний гетьман М. Потоцький із Черкас відправляв війська проти Б. Хмельницького, який незабаром захопив місто. У тому самому році Черкаси стають центром однойменного полку. Після російсько-польської війни в 1667 р. місто знову переходить під владу Польщі, а після укладення “Вічного миру” в 1686 р. воно на чверть сторіччя опинилося на умовно нейтральній території між Річчю Посполитою і Московською державою. Після Прутського мирного договору 1711 р. Черкаси знову підпадають під владу Польщі, що зберігалася майже до закінчення XVIII ст. Після возз’єднення Кременчуцького водосховища на початку 1960-х років. Стрімкий розвиток міста, що стався у радянські часи, пов’язаний зі зміною його статусу після створення в 1954 р. Черкаської області. За наступні 40 років населення Черкас збільшилося у 4 рази. Стандартне архітектурне обличчя міста, створене у радянський період, розбавляють і прикрашають нечасті, збережені з XIX — початку XX ст. ефектні особняки, у тому числі, нинішні Палац одруження і Будинок жалоби. Серед пам’ятни-ків, установлених у Черкасах, особливий інтерес становлять монументи В. Симоненку (1963 р.), Т. Шевченку (1964 р.) і Б. Хмельницькому (1995 р.). Найсвіжішою архітектурною пам’яткою міста є величний Ми-хайлівський собор, стилізований під храми Київської Русі, і по-новоукраїнському солідна резиденція архієпис-копа Софронія, розташована по сусідству. Природно-техногенною визначною пам’яткою Черкас є 13-кілометрова (найдовша в Україні) дамба, що тонко пронизує Кременчуцьке водосховище.
