ГЛОБИНЕ – місто, райцентр. Розташоване на річці Омельнику (Сухий Омельничск, Омельничок, притока Псла), за 122 км від обласного центру. У місті – залізнична станція Глобине. 13537 жителів (1990).
Виникло на початку 18 ст. біля старого Ромоданівського шляху. За переказами, на місці сучасасного Глобине існував хутір Маленький Кагамличок, першим власником якого був козак Глоба. Як свідчать історичні джерела, Данило, Іван та Яків Глоби були обрані значковими товаришами із рядових 1-ї Полтавської полкової сотні. Власник села Іван Якович Глоба (рік народження невідомий – 1790) обіймав посаду військ, писаря Нової Запорізької Січі в 1765–1775, брав активну участь у російсько-турецькій війні 1768–1774. Під час зруйнування царськими військами Нової Запорізької Січі 1775 був звинувачений у непідкоренні російському урядові й засланий до Туруханська. Його володіння були відібрані і в 1775 подаровані Катериною II дійсному раднику П. Я. Руденку.
Вже у 70-х pp. 18 ст. у Глобиному існувала дерев’яна Михайлівська церква. За переписом 1781 село записане у Городиській сотні Миргородського полку, з ліквідацією полкового устрою віднесено до Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 – до Градизького повіту Катеринослав, намісництва, з 1796 – до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії (з 1802 – Полтавської). У 1833–1837 нова власниця села А. А. Руденко (дружина Л. П. Руденка) споруджує нову муровану Михайлівську церкву, при якій 1857 було відкрито церковнопарафіяльне училище на 40 учнів. 1851 Глобине стає волосним містечком. У 1859 – 428 дворів, 2045 жителів, відбулося 3 ярмарки; у 1863 – 437 дворів, 2080 ж.ителів 4 ярмарки. Напередодні 1861 у Глобине було 2 маєтки, що належали нащадкам А. А. Руденко – Магденкам. На рубежі 19 та 20 ст. маєтки належали Є. В. Капніст (дружині І. І. Капніста) та М. О. Шапошникову.
1878 біля Глобино збудовано залізничну станцію Глобине лінії Кременчук – Ромодан – Лібава (Лієпая). У 1886 в містечку – 596 дворів, 3645 жителів. У 1894 у місті знаходилися земський начальник, урядник, земський лікар; земське училище (з 1875), жіноча церковнопарафіяльна школа (з 1891), 4 крамниці, відбувалося 2 ярмарки на рік. За переписом 1900 у Глобине – 2 сільських громади селян-власників, у яких налічувалося 605 дворів, 4387 жителів; цегельний завод, на якому працювало 18 чоловік, відбувалося 3 ярмарки на рік. У жовтні та у листопаді 1905 в Глобине сталися заворушення, для придушення останнього були викликані війська. За переписом 1910 в Глобине налічувалося 833 двори, 5028 жителів, винокурний та цегельнии заводи, 3 парових млини (один з просорушкою і один 3 крупорушкою). У 1910–1912 збудовано цукровий завод.
