СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР – головна споруда Мгарсъкого монастиря. За Густииським літописом дерев’яну Преображенську церкву освячено 1628, за Величка літописом – 1654. Розібрана 1684 і за ініціативою гетьмана І. Самойловича закладено мурований храм. Освячений 1692.
Збудований на зразок собору Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові за проектом архітектора І. Баптиста за допомогою М. Томашевського. Завершував будівництво майстер А. Пирятинський, теслярськими роботами керував майстер Д. Ворона. 1728 обвалилися склепіння, 1736 потерпів від пожежі. Освячений вдруге 1754. Мурований, прямокутний у плані, з двома баштами обабіч головного фасаду, тринефний, шестистовпний. Під час відбудови у середини 18 ст. одержав п’ятибанне завершення (було 7 бань) і ліпне барельєфне оздоблення фасадів та інтер’єру. 1762–1765 майстер С. Шалматов виконав багатоярусний різьблений іконостас.
Собор – один з визначних зразків архітектури доби українського барокко, в якому поєднано традиції давньоруського зодчества 11–12 ст. та барокково-ренесаисної архітектури Західної Європи.
