СПАСЬКА ЦЕРКВА у Полтаві. 1704 поблизу Курилівської брами Полтавської фортеці згоріла Преображенська церква. 1706 настоятель І. Світайло за допомогою І. Іскри спорудив на її місці невелику тимчасову Спаську церкву, а з матеріалу розібраного Здвиженського собору Полтавського Хрестоздвиженського монастиря планував спорудити нову Преображенську. Невдовзі І. Світайла, який проходив у справі страчених В. Кочубея та І. Іскри, було заслано на Соловки, звідки він повернувся 1710. За цей час церква набула меморіального значення.
За переказами, після Полтавської битви тут відбувся молебен, на якому був присутній Петро І, на площі біля церкви 1709 поховали загиблих захисників фортеці. Поруч з церквою спорудили нову Преображенську. В 1811 останню розібрали, а начиння перенесли до Спаської церкви. 1837 Полтаву відвідав Олександр II. На гроші, які він пожертвував на збереження пам’ятки, та ті, що було зібрано шляхом підписки, 1845 за проектом Харківського архітектора А. Топа над дерев’яною церквою звели мурований футляр у вигляді однобанної церкви. 1847 перед західним входом спорудили муровану двох’ярусну дзвіницю. 1890 територію обведено огорожею з мурованими стовпчиками і кованими гратками. У церкві зберігалися старовинні книжки, зокрема, євангелія друку 1644, 1698; «Анфологіон...» львівське видання 1651 та ін. Серед ікон було сім, написаних 1676 іконописцем Герасимом Німим. У 30-х pp. 20 ст. церква закрита, розібрана дзвіниця. Відновила діяльність 1945.
