ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Beликих Будищах Диканського району. 1726 у селі було збудовано дерев’яний храм. 1806 його перебудували на трьохпрестольну церкву. 1819 поряд з існуючою зведено нову цегляну церкву в стилі класицизму. 1876 її реконструйовано і споруджено дзвіниці. В об’ємно-просторовій композиції споруди домінує масивна сферична баня на високому світловому барабані, який спирається на чотири стовпи. Вертикальна направленість композиції підкреслюється двома дзвіницями на західному фасаді. Церква повторює типову для класицизму композиційну схему, але має свої індивід, особливості. До них можна віднести прямокутну в плані апсиду та відсутність характерних для цього стилю колонних портиків. Пластику фасадів збагачують рустовані пілястри, тяги, які обрамлюють вікна. Бокові ризаліти акцентовані невеликими трикутними фронтонами.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Вельбівці Гадяцького району. Зведена 1865. Дерев’яна, одноверха, хрещата в плані. Апсида, південні і північні рамена прямокутні. Між ними в кутах вбудовано невеликі об’єми ризниці й паламарці. Центральний четверик увінчано наметовим верхом на світловому восьмерику. Із західного боку 1869 добудовано багатоярусну наметову дзвіницю.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у селі Вишняках Хорольського району. Споруджена 1794–1799. Приклад культової архітектури перехідного періоду від стилю барокко до класицизму. Мурована, у плані має вигляд рівнокінцевого хреста, одноверха. Восьмигранний барабан завершено високим шпилем. Стіни оформлено неглибокими лучковими та циркульними нішами, пілястрами та завершено аттиком. У 1930-х роках були розібрані дзвіниця, огорожа, а сама церква перебудована під клуб. Були розіорані дах та фронтони, знято шпиль, забетоновано пазухи і над ними, по периметру споруди, утворено майданчик для оркестру та виступів. 1990 церква передана релігійній громаді.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у Диканьці. З початком 18 ст. відома дерев’яна Христоріздв’яна церква. 1780 її «за ветхістю» розібрано і поруч на кошти власника маєтку П. В. Кочубея зведено муровану церкву у стильових формах пізнього барокко. Однобанна, відноситься до полтавського типу тетраконхів із зменшеним четвериком і розвиненими екседрами, які мають – посклепінчасте покриття. Поставлений на підпружні арки високий світловий четверик увінчаний масивним восьмериком, грані якого, обернені по сторонах світу, завершувалися півкруглими фронтонами типу кокошників. Восьмерик вінчався ярусним верхом складної конструкції, що не зберігся. Оскільки церква, збудована за зразком Миколаївської церкви у Полтаві, належала до палацового комплексу Кочубеїв садиби, їй було надано витонченішого декору, порівняно з прототипом. Західніше храму 1781 споруджено муровану двох’ярусну чотиригранну дзвіницю, значно нижчу від церкви, з дуже спрощеним декором. Церква мала підлогу з чавунних плит, під правим крилосом поховано фундатора храму з дружиною. Згідно з місцевими переказами, саме Троїцьку церкву у Диканьці згадує М. Гоголь у повісті «Ніч перед Різдвом». У 1930-х pp. зруйновано дзвіницю й розібрано завершення церкви.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у смт Котельві. Перша дерев’яна церква була зведена в 20-х pp. 17 ст. Після пожежі 1632 на цьому ж місці будується нова дерев’яна церква, яка проіснувала до середини 80-х pp. 18 ст. і була розібрана через аварійний стан. 1783 з Південного Заходу від першопочаткової, збудовано нову дерев’яну церкву, яка була з одним престолом, «О пяти главах и покрыта гонтом». 1808 після удару блискавки згоріла. 1809 розпочато будівництво нового цегляного храму в стилі ампір, який 1812 було освячено. 1835 на кошти генерал-майора Ф. Г. Матушинського добудована цегляна дзвіниця. Церква являє собою однобанну хрещату в плані споруду з напівкруглою апсидою та подовженою західною частиною з дзвіницею. Центральний простір перекритий півсферичним куполом на циліндричному світловому барабані. Над дверима розміщені трикутні сандрики, над якими – напівциркульні вікна. Західний, північний та південний фасади прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордеру. З Заходу до основного об’єму примикає квадратна в плані двох’ярусна дзвіниця, перший ярус якої – з арковими прорізами, другий – з люкарнами.
ТРОЇЦЬКА ЦЕРКВА у Полтаві. Збудована 1894 на кошти А. Колесиикової. Мурована, одноверха, хрещата в плані, мала три престоли. Поєднувалася на західному боці з багатоярусною дзвіницею, на 1-му ярусі якої знаходився головний вхід. Була обведена мурованою огорожею з кованими гратками. При церкві діяли Свято-Троїцьке братство, церковнопарафіяльна школа. У 30-х pp. 20 ст. закрита і розібрана. На її місці – будинок колишнього обласного партархіву.
