Церква Різдва Богородиці, збудована в 1643 р, належить до найдавніших пам'яток дерев'яної архітектури Волині з характерним для них складним нашаруванням різних будівельних етапів. Сучасний вигляд споруди склався внаслідок капітальної реконструкції храму в 1784 р. Разом з тим від старого здомишельського храму 1643 р. у перекритті нави зберігся рідкісний різновид рубленого склепіння. Він являє собою традиційний для найдавніших церковних будівель України пірамідальний верх чотиригранної форми, ускладнений улаштуванням у нижніх кутах перекриття чотирьох невеликих додаткових граней. Це дає змогу своєрідну конструкцію перекриття над навою вважати одним з маловідомих видів рубленого склепіння перехідного типу - від чотири- до восьмигранного, що надає пам'ятці особливої наукової цінності
Історико-архітектурне значення пам'ятки не вичерпується наявністю в її структурі будівельних архаїзмів, а багато в чому визначається виразністю зведеної в 1784 р. споруди. Її композиційну основу становлять прямокутний, витягнутий у поперечному напрямку бабинець з дзвіницею на 2-му та 3-му ярусах, прямокутна, витягнута в ноздовжньому напрямку нава з хорами в західній частині, а також іранчастий вівтар з двома симетрично розташованими об'ємами допоміжних приміщень. Дзвіниця над бабинцем, скульптурна пластика якої підкреслена невисокою аркадою-галереєю 3-го ярусу. Композиція церкви відзначається тонким моделюванням форми та вишуканими пропорціями, що дає змогу зачислити її до найкращих зразків дерев'яної архітектури Полісся.
