Село (1.0 тис. жителів) Алуштинської міськради, розташоване на південному схилі Демерджі-Яйли. З VI ст. тут існувало поселення, від якого збереглися руїни фортеці та напівзруйнована церква Святого Феодора Стратилата. До XIII ст. укріплення носило актуальну і донині назву Фуна, що в перекладі з грецької означає “димне”. Час од часу хмари, що чіпляються за вершини скель, створюють сповнені містикою пейзажі, підтверджуючи образну назву цієї місцевості — “Долина привидів”. Офіційно ж розташоване на південно-західному схилі гори Південної Демерджі (висота 1239 м) заповідне урочище однойменне і горі, і яйлі. Урочище Демерджі (назва означає “коваль”) — це 20-гектарна пам’ятка природи загальнодержавного значення (з 1981 р.), де височіють фантастично мальовничі кам’яні стовпи, гриби, колони і вежі найвигадливіших форм. їх майже сотня, а найвищий зі стовпів (Велетень) підноситься на висоту 25 м. Вода, вітер і сонце створили (або викували) цю природну скульптурну галерею з юрських конгломератів, яким близько 145 млн. років. Біля підніжжя схилу безліч відходів природних скульпторів — грандіозний кам’яний хаос. Він утворився в результаті обвалів, викликаних землетрусами, що зрідка трапляються в Кримських горах. Один із них в 1894 р. поховав під собою частину села. Коли стовпи Долини привидів не вкутані хмарами, з них відкривається захоплюючий вид на долину річки Демерджі, вкриту виноградниками, по-південному білокам’яну Алушту і яскраво-синє Чорне море. Вхід до іншої природної визначної пам’ятки околиць Лучистого розташований на крутому західному схилі Демерджі-Яйли, де в масивних юрських вапняках утворилася карстова печера, що складається із двох поверхів. Верхній являє собою 60-метровий канал, у середині якого нагромадження брил приховує внутрішню 30-метрову шахту, що відкривається в купол нижнього поверху. Загальна довжина печери ненабагато перевищує дві сотні метрів, в ній часто зустрічаються сталактити, сталагміти і каскадні напливи, характерні для більшості кримських карстових порожнин. Печеру, виявлену в 1960 р., назвали МАН (Малої Академії наук), тому що в її відкритті брали участь члени шкільної дослідницької організації міста Сімферополя.
