Село Гірка Полонка Луцького району Волинської області розташоване за три кілометри на південний захід від обласного центру. Займає площу 333 гектари, нараховує 1288 дворів.
Село розділене річкою Чорногузка – лівою притокою річки Стир. Через село проходить шосейна дорога Луцьк-Львів. Має добре транспортне сполучення з обласним центром.
Писемних історичних джерел про час заснування та назву села не збереглося.
Назва "Гірка Полонка" виникла не одразу. В історичних документах, датованих кінцем XVI – початком XVII століття, село згадується як Горки, Горків.
Вірогідність походження назви села сьогодні важко встановити, але можна припускати, що вона більше всього має географічне походження, бо, дійсно, частина села була розташована на "гірках", "горках”.
Жителів і сьогодні називають "нагоранцями". Інша частина – в низині, оточеній болотом та річкою – "полона".
В 1598 році село Гірка Полонка (іменоване тоді Герки) належало полонському князю Радивілу.
В 1601 році Гірка Полонка (Горків), як і села Полонне (Полонка), Головчиці, Городище (І, Старе Городище), Баїв (Боїв), Оздів (Ождів) і Коршів входила до складу володінь князя Григорія Львовського Сангушка – брацлавського каштеляна. Згодом він віддав Горків, Городище і Полонне та інші села своїх володінь дружині Софії з Головчина.
На початку XX століття село Гірка Полонка нічим не виділялося від інших волинських сіл.
Багато лиха принесла жителям села Перша світова війна. Чоловіків мобілізували до армії. З 1915 року в село вступили австрійські війська.
В 1916 році воно було звільнене військами російської армії в результаті Брусиловського наступу.
За Ризьким мирним договором 1921 року село, як і більша частина населених пунктів волинського краю, ввійшло до складу Польщі.
Політичні уподобання жителів були різними, навіть полярними. Більшість населення, в першу чергу молодь, мала патріотичні українські настрої. Згуртуванню його сприяла гіркополонківська філія товариства Луцької повітової "Просвіти".
У вересні 1939 року розпочалася колективізація сільського господарства. З метою допомоги колгоспам, у квітні 1940 року в Гіркій Полонці в приміщеннях конюшень панського маєтку відкрито першу на Волині МТС.
Мирне життя селян перервала війна. 25 червня 1941 року фашисти ввійшли у село, окупувавши його. Встановлювалися "нові” порядки.
В 1944 році на Гнідаві було створено МТС, яку в 1951 році переведено в Гірку Полонку. В її розпорядженні було тільки п’ять тракторів і автомашина.
В 1949 році в селі створено колгосп імені Фрунзе, його першим головою був Юхим Якович Борисюк. А наступного року завершено колективізацію. З хуторів приблизно 150 селянських господарств було переселено в село.
У 80-х роках реорганізується підприємство "Луцьке об’єднання сільгосп-техніка" з виділенням окремих підрозділів: Луцького РТП, райагропостачу та райсільгоспхімії.
Луцьке РТП, очолюване вмілим організатором Леонідом Івановичем Клекоцем, постійно вдосконалює свою господарську діяльність.
Українська незалежність дала новий поштовх у відродженні села: за кошти місцевого господарства "Прогрес" збудовано нові адмінпри- міщення – приміщення сільської ради та колгоспу, будинок культури, відкрив свої двері дитячий садок № 2.
Розпочали роботи приватні та акціонерні підприємства. На всю Україну відома продукція підприємства "Троянда-Волинь" ("Троянда"), що використовує новітні технології виробництва морозива.
Завершено будівництво дороги з твердим покриттям до села Старий Оздів. Повністю газифіковано село.
Відкрито Гіркополонків- ську музичну школу, реорганізовану з філіалу Ратнівської дитячої музичної школи. Дбає про впровадження нових навчально-освітніх технологій Гіркополонківська загальноосвітня школа. Її учні брали участь у Всеукраїнських ділових іграх старшокласників "Модель ООН, 1998, 1999".
Відновив діяльність Свято-Михайлівський храм.
