В 50-х роках XX століття серед провідних істориків утвердилася думка, що першим державним утворенням на території східних слов’ян (українців, росіян, білорусів) була "Держава волинян". На Волині проводились інтенсивні розкопки, на що держава виділяла великі кошти.
В 1964–1966 роках в Баєві проводила дослідження експедиція Інституту археології АН України під керівництвом В. П. Петрова, доктора історичних наук, учня В. В. Хвойка. В розкопках брали участь ленінградець М. Б. Щукін і москвич Ю. В. Кухаренко. В своєму звіті В. П. Петров писав, що в Баєві розкопано 32 могильники черняхівської культури.
На сільському цвинтарі в середині 80-х років проводив розкопки Деонізій Никодимович Козак, заступник директора Інституту археології України. Він розкопав п’ять могильників третього століття нашої ери, які відносив до вельбарської культури (германські племена готів, які в ІІ–ІІІ століттях нашої ери пробивалися з берегів Балтійського до Чорного моря через Волинь).
В минулому майже вся навколишня місцевість була вкрита лісом. Найбільші урочища називались" Be личков гай", "Катериніна гора". Вперше село Баїв згадується в літописах у 1545 році. За ревізією Луцького замку, тоді він належав Яцьку і його братам Баївським, котрі були зобов’язані до ремонту трьох замкових городень, Баїв належав Кирилові Терлецькому, ініціатору Брестської унії, Василю Гулевичу, з роду якого вийшла Галшка Гулевичівна. У 1848 році Баїв належав князю Домініку Заславському, який під Пилявцями зазнав нищівної поразки від війська Богдана Хмельницького і якого козаки прозвали "периною".
За інвентарем 1847 року, в Баєві був фільварок, два млини, корчма. В кінці XIX століття в селі було 65 хат і 46 жителів, дерев’яна церква на місці старої, яка була тут ще в XVI столітті. На схилі підвищення, біля церкви, знаходилося 16 курганів. Зараз залишився тільки один. У 1897 році в Баєві було відкрито трикласну церковну приходську школу, а в 1927 році – бібліотеку "Просвіти".
З початку Другої світової війни, у вересні 1939 року, на кривавий бій з фашизмом пбряд з поляками стали і українці. П’ять жителів села загинули тоді. З приходом "перших совєтів", у Баєві було створено ревком, головою якого став Л. О. Жучко, а пізніше обрана сільська рада, головою якої став Я. К. Левчук.
Одні жителі Баєва підтримували нові порядки, а інші виступали проти них. З 1940 року почалися облави НКВД проти членів ОУН і їх вбивства, а потім – депортація цілих сімей. З початком Великої Вітчизняної війни в Луцькій тюрмі було розстріляно вісім жителів села. Всього до 21 березня 1944 року, коли було визволено село, загинуло майже 200 жителів. З 140 хат залишилось 15. На фронтах Великої Вітчизняної війни брало участь 78 чоловік. 39 чоловіків загинули. 30 – удостоєні урядових нагород.
У 1948 році селяни Баєва організували колгосп імені Андреева, який очолив Г. В. Корженевський. Тоді врожаї зернових культур були в середньому по 7,5 центнера з гектара. В колгоспі в 1950 році була і автомашина. Врожай збирали вручну, косили косами і серпами.
В 90-х роках трудівники колгоспу "Україна", в який входили села Баїв, Городище і Цеперів, мали в своєму користуванні понад 30 тракторів і 20 автомашин різних марок, вісім зернозбиральних комбайнів і багато іншої сільськогосподарської техніки. Були в колгоспі і свої орденоносці. Орденом Леніна нагороджені доярка Ю. Г. Овчарук та комбайнер В. С. Дячун, а ланкова А. А. Корольчук нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
В березні 2000 року відбулася реорганізація колгоспу "Україна". Утворилися три господарства: сільськогос-подарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" в селі Городище; ВАТ "Луцький райагропостач" в селі Цеперів та сільськогосподарський виробничий кооператив "Баїв" у селі Баїв. Місцеві господарства очолювали: Василь Антонович Кушаба – колгосп "Україна", Віктор Олексійович Пашуков – колгосп "Україна", Антон Кирилович Оліщук – колгосп "Україна", Валентин Савич Паламарчук – колгосп "Україна", Василь Олександрович Гузюк – СКП "Україна", Василь Петрович Ярема – СГТзОВ "Україна", Надія Кирилівна Конечна – СГВК "Баїв", Микола Миколайович Кравчук – ВАТ "Луцький райагропостач".
Тепер на території сільської ради проживає 1 638 жителів, 610 дворів, функціонує Баївська загальноосвітня школа, в якій навчаються 185 учнів і працює 18 вчителів.
За період з 8.12,1966 року по даний час головами сільської ради працювали: Іван Павлович Тертичний, Олександр Федорович Пройдак, Михайло Іванович Мельничук, Петро Філаретович Корженевський, Микола Петрович Левчук, Юхим Якович Бортняк, Тетяна Демидівна Кривич, Антон Кирилович Оліщук, Софія Климівна Душак.
