КАРПИЛІВКА
КАРПИЛІВКА - село Срібнянського р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с. Лебединці. Розташ. на р. Галці (лівій прит. р. Лисогору), за 12 км від райцентру і за ЗО км від залізнич. ст. Юсківці. 271 двір, 648 ж. (1996). Заснована близько 1708. Входила до Срібнянської сотні Прилуцького полку, до Глинського пов. (1782-96), до Прилуцького пов. (1797-1923). Село заснував за дозволом прил. полковника Дм. Горленка син срібнянського сотника Тр. Троцини - Антон (майбутній срібнянський сотник) на «пустому селищі», яке лишилося після зруйнування села татарами в 60-х pp. 17 ст. В К. 1713 вже було 80 дворів селян. Після смерті Ант. Троцини (1749) село дісталося його сину - срібнянському сотнику Миколі Троцині. 1764 за ним рахувалося 150 хат селян. Далі село перейшло до його нащадків. У 1780 - 125 дворів (180 хат) селян; козаків не було. 1797 наліч. 716 душ чол. статі податкового населення; діяла дерев. ц-ва Різдва Богородиці (збудована до 1729). 1859 кількість дворів збільшилася до 405, а жителів - до 2508 чол.; працювали цукровий та селітряний з-ди. У 1861-66 pp. в К. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому були підпорядковані 2 сільс. громади (1339 ревіз. душ). Після реорганізації волостей К. 1867 увійшла до Березівської волості2-го стану. У 1886 - 468 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад (К. Троцини і В. Троцини), 1 двір козаків, 495 хат, 2864 ж.; діяли: дерев. ц-ва,1-шеземське початкове однокласне училище (засн. 1864, у віданні земства з1872), шинок, 3 крамниці, базар щотижня у четвер, кузня, 22 вітряки, 3 олійниці, селітряний з-д. У 1910 - 502 госп., з них козаків - 9, селян - 483, євреїв - 3, ін. непривілейованих - 4, привілейованих - З, наліч. 3278 ж., у т.ч. 4 теслярі, 37 кравців,20шевців, 5 столярів, 21 коваль, 1 кушнір,29ткачів, 2 візники, 63 поденники, 26 займалися інтелігентними та 429 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 3982 дес. придатної землі. Землевласником був поміщик К. Є. Троцина. Діяли: 1-ше й2-е(1905) земські початкові училища, в яких навчалося 172 хлопч. і 106 дівчат, міське училище (1910), яке 1913 перетворено на вище початкове (мало 4 класи), навчалося 126 хлопців і 20 дівчат(1913); побудовано (1910) нову дерев. ц-ву Різдва Богородиці (у рад. період закрита). Уродженцями К. є укр. отоларинголог, докт. мед. наук С. І. Мостовий (1916-74), народний артист М. С. Бабак, ген.-майори П. В. Снісар (1915-46) та Я. М. Ткач (1906-41), ген.-лейтен. Г. М. Щербак. Біля села виявлено поселення та кургани епохи бронзи (2-1 тис. до н.е.). Під час утворення округів К. 1923 відійшла до Роменського округу.
