ПОНОРИ
ПОНОРИ - село Талалаївського р-ну, центр сільради. Розташ. на р. Ромен, за 9км від райцентру і залізнич. ст. Талалаївки. 184 двори, 465 ж. (1996). Вперше згадуються 1666. Входили до Краснянської, пізніше - Красноколядинської сотні Прилуцького полку. 1666-9 госп. селян, з них 2 госп. «пашут на4-х волах, да у них же по 2 лошади пашенных», 4 госп. «пашут на 2-х волах, да у них же по лошади пашенных» та 3 госп. «пашут на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Красноколядинської прислушаюче». 1705 гетьман і. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дм. Горленку. 1714, зважуючи на клопотання кол. прилуцького полковника І. Носа, гетьманІ.Скоропадський віддав село красноколядинському сотнику Леонтію Лащинському «до ласки військової», тобто у тимчасове володіння. Після відставки сотника 1718 село одержав його наступник Марко Ангеліовський на тих же умовах. Після смерті сотника (1737) у володіння селом вступив його зять штаб-лікар С. Семенов. За скаргою нового сотника Петра Максимовича, в якій він доводив, що село було ранговим, «Правління гетьманського уряду» 1740 передало село йому «на ранг». 1740 - 25 дворів (26 хат) селян, 4 бдв. хати підсусідків (козаків не було). У період між 1730 та 1737 споруджена перша дерев. ц-ва Св. апостола Марка. Згодом, коли від Красноколядинської сотні відокремилася Голінська (1751), П. були поділені між сотниками цих сотень. 1780 - 35 дворів (45 хат) та 8 бдв. хат селян, 15 дворів (27 хат) козаків. Після скасування полкового устрою П. 1782 відійшли до Роменського пов. Чернігівського намісництва.