СУХОПОЛОВА
СУХОПОЛОВА (Половеньки, Сухополов'янський, Сухополовенька) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Білещина, Пирогівці, Ярова Білещина і с. Полова. Розташ. на р. Половій (лівій прит. р. Удаю), за 4 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки. 412 дворів, 1285 ж. (2000). Вперше згадується під назвою х. Сухополов'янський 1850. Входила до Прилуцького пов., до Прилуцького р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігівської обл. (з 1932). У списках нас. пунктів Полкової сотні (1781) і Прилуцького пов. Малоросійської губ. (1797) цей хут. не значиться. Вперше х. Сухополов'янський назвав В. Модзалевський в опису володінь (1850) підпоручика Олексія Петровича Горленка, коли за останнім значилося там 10 душ чол. статі селян. 1859 з однаковими координатами (5 в. від Прилук та 25 в. від Іваниці) показані4нас. пункти: х. Половий (10 дворів, 34 ж.), х. Полов'янський (Петрівський) (12 дворів, 54 ж.), х. Сухополов'янський (2 двори, 26 ж.) і слоб. Петрівська (1 двір, 31 ж., 1 з-д). Усіма цими нас. пунктами володіли Горленки. Раніше (1795-1816) згадується лише слоб. Петрівська, власником якої був надв. ради. Петро Григорович Горленко. Є підстави вважати, що П. Г. Горленко після своєї відставки з військової служби (1787) заснував слобідку, яка 1795 нараховувала76душ чол. статі селян і звалася «слоб. Загородна Петрівська нова». Можливо, ця слоб. була поселена поруч з «х. підкоморія Горленка», що згадується1781в Полковій сотні. У пер. пол.19ст. П. Г. Горленко та його спадкоємці поблизу сл. Петрівки засн. хутори: Полов'янський (Петрівський), Половий і Сухополов'янський, куди, мабуть, перевели частину залежних селян з слоб. Петрівки, бо в ній 1859 значиться лише 1 двір і 31 ж., тобто це була садиба підпоручика Олексія Петровича Горленка, в якій він жив з дружиною і двірнею. В 60-х pp. 19 ст. усі названі нас. пукти були об'єднані в один під назвою х. Сухополов'янський (Половеньки), тому що 1886 останні 3 нас. пункти більше не згадуються. С. входила до Прилуцької вол.1-го стану. 1886 в С. наліч. З двори козаків,1двір селян державних, 8 дворів селян казенних, 27 дворів селян власників, 4 двори міщан та ін., 43 хати, 228 ж., приписаних до Миколаївської ц-ви с. Сорочинців. 1910 в Сухополовій - 83 госп., з них козаків - 13, селян 61, ін. непривілейованих - 7, привілейованих -2,наліч. 480 ж., ут.ч. 6 теслярів, 4 кравці, З шевці, 2 столяри, 1 коваль, 1 слюсар, 2 ткачі, 1 візник, 59 поденників, 6 займалисяінтелігентними та 38 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 373 дес. придатної землі. Землевласниками були поміщики Горленки й Медведовські. У 1923-30 pp. С. - центр сільради. 1925 - 135 дворів, 564 ж.; 1930 - 137 дворів, 612 ж. 1944 - 131 двір, 531 ж.; працювали вітряк і кузня. До 1951 існувала с.-г. артіль ім. Молотова, в якій наліч. 121 двір (121 чол. працездатних), 874 га землі (311,7 га орної), в.р.х. - 86, коней - 19.1951артілі ім. Луценка (Пирогівці), ім. Рози Люксембург (Білещина) приєднані до колгоспу ім. Молотова (Сухополова), в якому наліч. 323 двори (362 чол. працездатних), 2213 га землі (1109,8 га орної), в.р.х. - 279, коней - 68.С. стало селом 1958. 1961 діяла неповна середня школа (129 учнів, 13 працівників). 1965 колгосп названо ім. Щорса, в якому наліч.5автомашин, 8 тракторів, 2 комбайни, а також в.р.х. - 370, свиней - 362. 1971 в С. -200 дворів, 659 ж. 1970 господарство приєднане до колгоспу «Жовтень» (Полова), в якому 1990 наліч. 22 автомашини, 21 трактор, 9 комбайнів, а також в.р.х. - 2414, свиней - 184, коней - 37, овець - 326. Пізніше колгосп «Жовтень» перетворено на пайгосп, з центр. садибою в С. та відділеннями в с. Полова і сс. Білещина, Ярова Білещина, Пирогівці, який 1996 мав 3487,9 га землі (у тому числі 1892,4 га орної), наліч. 26 автомашин, 16 тракторів, 4 комбайни, а також в.р.х. - 1207, свиней - 187, коней -26,овець - 36. З 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У С - відділення зв'язку, АТС (1990), середня школа (259 учнів, 38 педпрацівників; 1994) і спортзалом, їдальнею, дошкільна установа, фельдшерсько-акушер. пункт, ветлікарня,2б-ки (13 тис. од. зб.), 2 магазини. Село газифіковане (1989). 1975 встановлено надгробок на братській могилі воїнів, які полягли 1943 під час визволення села від гітлерівців, пам'ятник на честь воїнів-односельців, загиблих (38 чол.) на фронтах В. В. війни. На сільському кладовищі похований укр. живописець Ю. К. Кармелюк. Поблизу села виявлено поселення епохи бронзи (2 тис. до н.е.). С. сполучена дорогами з тверд. покриттям з Прилуками (4 км), 1976 з с. Колісниками (8 км), 1978 з с. Половою (5,3 км), з автотрасою Київ- Суми (1 км).
