ОСЕТЕР АТЛАНТИЧНИЙ
Acipenser sturio Linnaeus, 1758
Таксономічна належність
Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae). Один з 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду
Зниклий.
Ареал виду та його поширення в Україні
Пн.-Сх. Атлантика від Ісландії до Марокко; Балтійське, Північне, Середземне, Чорне моря. Вид майже повсюдно повністю зник. В Україні траплявся в Чорному морі біля пд. берегів Кримського п-ва (р-н м. Ялта), у Каркінітській затоці (Чурюмська коса) та гирлі Дунаю.
Чисельність і причини її зміни
У першій половині ХХ ст. іноді зустрічалися поодинокі особини, з 1960-х рр. в уловах не траплявся. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом, забрудненням води, надмірниим виловом.
Особливості біології та наукове значення
Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а на розмноження заходить у річки. Тримається невеликими групами. Самці досягають статевої зрілості у віці 7-9, самки — в 8-14 років. Нерест з квітня по червень при температурі води 7,7-22°С в місцях із швидкою течією і кам'янисто-гальковим ґрунтом. Плодючість 0,2-6,7 млн ікринок. Ікра донна, клейка. Після розмноження плідники, а восени й молодняк скочуються в море на нагул. Живиться тваринами дна (черви, ракоподібні та ін.) і дрібною рибою.
Морфологічні ознаки
Тіло довге, веретеноподібне, масивне. Рило видовжене, пригострене, товсте. Вусики розміщені ближче до рота, ніж до кінця рила. Між спинним і боковими рядами жучок пра-ильними рядами розташовані ромбоподібні кісткові платівки. Найбільша довжина тіла понад 2 м, маса — до 100 кг, тривалість життя понад 45 років (у пд.-сх. частині Чорного моря раніше досягав довжини 3,5 м, маси понад 300 кг). Спина темно-сіра або бурувата, часто з зеленкувато-блакитним вилиском, іноді майже чорна, боки світло-сірі, білувато-сріблясті, черево молочно-біле або жовтувате.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Відтворення виду можливе лише шляхом реакліматизації і тільки за нормалізації екологічного стану водойм. Занесений до ЧКУ (1994), МСОП та до Європейського червоного списку.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Можливе. Методика відпрацьована на Ріонському рибозаводі (Грузія).
Господарське та комерційне значення
Цінний об'кєт промислу, значення якого через зникнення в наших водах втрачено.
Основні джерела інформації
Берг, 1948; Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Мовчан, 1988; The freshwater,1989.