АРАЛІЯ СЕРЦЕВИДНА
Багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Стебло просте, голе, 1,5—2 м заввишки. Кореневище товсте, м'ясисте, ароматне. Листки довгочерешкові. Квітки дрібні, зеленувато- або жовтувато-білі, двостатеві й тичинкові, зібрані у верхівкове волотевидне суцвіття, що складається з багатьох зонтиків. Інколи в пазухах верхніх листків утворюються додаткові, частіше одиничні зонтики. Плоди ягодоподібні, м'ясисті, чорні, 3—4 мм у діаметрі. Цвіте у липні—вересні.
Поширення
В дикому стані росте на Далекому Сході (південні Курильські острови, Сахалін). На Україні є в ботанічних садах і на дослідних станціях, у окремих аматорів як інтродукована рослина.
Хімічний склад
Корені А. с. містять тритерпенові сапоніни — аралозиди А, В і С, близькі за хімічним складом до панаксозидів женьшеня. Серед них переважає аралозид А. Крім цього, в коренях є кумарини, ефірна олія (2 % ) тощо.
Використання
Настойку коренів А. с. використовують нарівні з настойкою коренів аралії високої за тими самими показаннями, ці настойки майже не різняться за активністю. Разом з тим токсичність настойки А. с. значно нижча порівняно з настойкою аралії високої.
