Pulicaria vulgaris, синонім — P. prostrata — однорічна трав'яниста сірувато-шерстистоповстиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче або висхідне, дуже розгалужене, 15—45 см заввишки. Листки цілісні: нижні — довгасті, звужені в короткий черешок; середні і верхні — сидячі, видовженояйцевидні, при основі округлі. Квітки жовті, в багатоквіткових, одиничних кошиках: крайові — короткоязичкові, маточкові, серединні — трубчасті, двостатеві або тичинкові. Плід — сім'янка, з чубком. Цвіте у червні — вересні.
Поширення
Росте по всій території України на вологих луках, на берегах річок, по днищу балок, на вигонах та інших вологих місцях, переважно піщаних.
Сировина
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава містить лактони, сліди сапонінів, у коренях є поліацетиленові сполуки (тридекаенпентаїн, тридекадієнтетраїн,).
Фармакологічні властивості і використання
Трава з коренем проявляє сечогінні властивості. В народній медицині настій трави ВНУТРІШНЬО використовували при запорі, дизентерії, альбумінурії. ЗОВНІШНЬО настій трави у вигляді клізм і ванночок застосовували при геморої, у вигляді припарок — при зубному болю. Настій трави використовували й для купання слабких дітей. Рослина має інсектицидні властивості і використовується для окурювання приміщень для боротьби з клопами, блохами, мухами і комарами (ці властивості рослини потребують перевірки).
