Menyanthes trifoliata — багаторічна трав'яниста болотна рослина родини бобівникових. Має довге повзуче кореневище 1,5 см в діаметрі. Листки чергові, довгочерешкові, розташовані біля основи довгого, безлистого квітконосного стебла заввишки 15—30 см. Квітки правильні, блідо-рожеві або білі, у китицях на верхівці стебла. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Росте розсіяно по всій території України на болотах, заболочених луках, у вільшняках.
Заготівля і зберігання
Використовують листя (Folium Menyanthidis, Folium Trifolii fibrini), заготовлене під час і після цвітіння рослини. Листя зрізають біля самої пластинки. Залишки черешків не повинні перевищувати 3 см. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі їх досушують на горищі, під наметом або в сушарці при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 16—18 % . Строк придатності — 2 роки.
Хімічний склад
Листя Б. т. містить гіркі глікозиди, логанін, сверозид і фоліаментин, флавоноїдні сполуки, дубильні речовини (3 % ), сліди алкалоїдів, йод.
Фармакологічні властивості і використання
В науковій медицині Б. т. використовують як засіб, що збуджує апетит, поліпшує травлення, посилює перистальтику шлунка і кишечника, стимулює виділення жовчі, виявляє протизапальну і послаблюючу дію. Б. т. входить до складу складної гіркої настойки, апетитного чаю, жовчогінного чаю та заспокійливого чаю. У народній медицині, крім того, Б. т. використовують для усунення згаги і метеоризму, при гарячці, ревматизмі, як протиглисний засіб та як допоміжний засіб при туберкульозі й після перенесених виснажливих захворювань. Зовнішньо відвар листя Б. т. використовують як антисептичний засіб для промивання виразок і ран, що повільно загоюються, та у вигляді ванн при різних захворюваннях шкіри. В акушерській практиці настій листя Б. т. Призначають при ранніх токсикозах вагітності як протиблювотний засіб та при слинотечі.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО— настій листя (10 г на 200 мл окропу) по половині — третині склянки 3 рази на день за 30 хв до їжі; порошок листя по 1,0—2,0 г на прийом 3—4 рази на день перед їжею; суміш листя Б. т. і м'яти перцевої, кореня валеріани лікарської та дягелю лікарського у співвідношенні 2 : 3: 2,5 : 2,5 готують як настій (1 столову ложку суміші на 200 мл окропу, настоюють ЗО хв) і п'ють по півсклянки двічі на день при нервовому збудженні; суміш листя Б. т., суцвіть нагідок лікарських, трави чистотілу звичайного та суцвіть ромашки лікарської у співвідношенні З : 2 : 1,5 : 1 готують як настій (2 столові ложки суміші на 200 мл окропу, кип'ятять 3—5 хв, настоюють 1 годину) і п'ють по півсклянки вранці і ввечері через 1 годину після іжі при хронічному гепатиті та гепатохолециститі. ЗОВНІШНЬО застосовують розведений у півтора раза настій з листя Б. т. (10 мл розведеного настою на 200 мл води) для клізм при хронічних запорах.
