Багаторічна трав'яниста рослина родини гречкових. Має дерев'янисте, змійовидно вигнуте кореневище. Стебло прямостояче, просте, голе, 30—100 см заввишки. Прикореневі та нижні стеблові листки — з довгими крилатими черешками, при основі клиновидні або серцевидні; верхні — сидячі, дрібні, вузькі. Квітки двостатеві, дрібні, блідо-рожеві, зібрані на верхівці стебла в циліндричне колосовидне суцвіття. Плід — тригранний горішок. Цвіте з кінця травня до середини липня.
Поширення
Росте на болотах, луках, лісових вологих галявинах по всій території України.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневища, які заготовляють одразу після цвітіння рослини. їх викопують, обтрушують, звільняють від стебел і коріння, миють і сушать на сонці, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарках при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 25 %. Строк придатності — 6 років. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад
Кореневище містить близько 25 % дубильних речовин, вільну елагову і галову кислоти, катехіни, оксиметилантрахінони, флавоноїди, крохмаль (близько 26 % ), барвники та інші речовини.
Фармакологічні властивості та використання
Гірчак виявляє протизапальну, в'яжучу, антибактеріальну, кровоспинну та заспокійливу дію. Є відомості, що дубильні речовини гірчака мають протипухлинні властивості. Галенові препарати з нього використовують як в'яжучий засіб при розладах кишечника (самостійно або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами), при запаленні слизових оболонок і хворобах сечового міхура. В народній медицині рослину використовують при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, проносах, дизентерії, при каменях у жовчному і сечовому міхурах. Зовнішньо ліки з цієї рослини використовують при запальних процесах слизової оболонки ротової порожнини і горла, при катаральному стоматиті, гінгівіті, пародонтозі та інших захворюваннях ротової порожнини, для лікування екземи, застарілих ран і фурункулів, для спринцювань при болях у жінок. Кореневище гірчака входить до складу шлункових чаїв, використовується при виробництві препаратів таніальбіну і тансалу.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - відвар кореневищ (20 г сировини на 1 л окропу) п'ють, дотримуючи дієти без м'яса, солі, алкоголю, риби і яєць по півсклянки тричі на день при каменях у сечовому і жовчному міхурах; відвар суміші 5 г порошку кореневищ ' гірчака і 1 чайної ложки насіння льону звичайного в 200 мл окропу п'ють по 1 столовій ложці через кожні 2 години при кровотечах внутрішніх органів.
