Дуже галузистий кущ або невелике (1-3 м заввишки) деревце родини жостерових. Кора на стовбурі чорна, гілки супротивно-галузисті, на кінцях - з колючками. Листки супротивні, черешкові, еліптичні або яйцевидно-еліптичні, дрібнозубчасті, з 3-4 парами зісподу випнутих бокових жилок. Квітки одностатеві, дводомні, чотирироздільні, з дуже дрібними, часом зовсім нерозвиненими зеленуватими пелюстками, зібрані по 10-15 у пазушні пучки. Плід кістянковидний, чорний. Цвіте у травні - червні. Плоди достигають у серпні - вересні.
Поширення
Росте по всій території України у лісах, па узліссях, серед чагарників.
Заготівля і зберігання
З лікувальною метою використовують достиглі плоди без плодоніжок. Плоди сушать у теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 50-60°. Сухої сировини виходить 14-15 % . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності - 4 роки. Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад
Плоди містять дубильні речовини, вільні і зв'язані глікозиди (0,75 % ) групи антрахінону (франгулаемодин, рамноксантин, рамнокатартин, жостерин), флавоноїди (рамноцитрин, ксанторамнетин, кемпферол), органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, барвники, аскорбінову кислоту, цукор, слиз та гіркоти.
Фармакологічні властивості і використання
У науковій медицині плоди Ж. п. використовують як проносний засіб, особливо при хронічних, атонічних і спастичних запорах; у народній медицині -при водянці, кашлі, задусі, гастритах, жовтяниці, геморої та подагрі, як глистогінний засіб та при хронічних захворюваннях шкіри. Плоди Ж. п. входять до складу проносного чаю.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - відвар плодів (20 г плодів па 200 мл окропу) по півсклянки па піч; настій плодів (столова ложка плодів па 200-300 мл окропу, настоюють 8 годин) по столовій ложці З-4 рази па день або по півсклянки па піч; сік плодів п'ють по 1 столовій ложці (діти - по 1 чайній ложці) як послаблюючий і сечогінний засіб та при хронічних хворобах шкіри; свіжі плоди вживають натщесерце по 10-20 штук на прийом.
