Anabasis aphylla — сукулентний напівкущ родини лободових, 20—70 см заввишки. Пагони голі, соковиті, ламкі, в нижній частині дерев'яніючі. Листки супротивні, недорозвинені, утворені двома зрослими лусками. Квітки двостатеві, маленькі, зібрані у волотевидні суцвіття. Плід соковитий, ягодоподібний. Цвіте у червні —липні.
Поширення
Росте в Середній Азії, на Закавказзі. На півдні Казахстану — в культурі.
Сировина
Використовують однорічні зелені пагони (Herba Апаbasidis), зібрані в липні — вересні. Строк придатності сухої сировини — 2 роки.
Хімічний склад
Трава ї. б. містить до 12% алкалоїдів, у тому числі анабазин, лупінін, афілін, афілідин, оксіафілін, оксоафілідин та інші.
Фармакологічні властивості і використання
Алкалоїди ї. б. використовують як вихідні продукти для синтезу речовин з лікувальними властивостями. Анабазин — основний алкалоїд рослини — діє на організм подібно до нікотину, тобто, належить до курареподібних отрут. У малих дозах він збуджує центральну нервову систему, а в великих пригнічує й паралізує. На основі анабазину одержують анабазин-гідрохлорид, нікотинову кислоту (вітамін РР), кордіамін, а також інсектицид анабазин-сульфат. Алкалоїд афілін виявляє анестезуючу дію. На основі лупініну одержували анестезуючий засіб лупікаїн хлористоводневий. За даними, які потребують перевірки, відвар коренів Ї. б. використовують у казахській народній медицині при туберкульозі легень.
Лікарські форми і застосування
Анабазин-гідрохлори д (Tabulettae Anabasini hydrochloridi) у вигляді таблеток по 0,003 г рекомендується курцям як засіб, що полегшує відвикання від тютюну. Лікування анабазин-гідрохлоридом ПРОТИПОКАЗАНЕ при атеросклерозі, кровотечах, підвищеному артеріальному тиску. Ї. б. дуже отруйна рослина. При проведенні заготівельних та інших робіт необхідно дотримуватися особливої обережності.
