Viburnum opulus — гіллястий кущ або невелике (2— 4 м заввишки) дерево родини жимолостевих. Молоді пагони зеленувато-сірі або жовто-бурі, голі, гладенькі, місцями з великими сочевичками. Листки супротивні, широко-яйцевидні, 3 — 5-лопатеві, з яйцевидними вищерблено-зубчастими гострими лопатями, зверху голі, зісподу — бархатисто опушені, 5—10 см завдовжки, 5—8 см завширшки; черешки листків довгі, з булав-частими залозками при основі і з сидячими тарілчастими залозками вгорі при основі листкової пластинки. Квітки білі, в зонтиковидних волотях; віночок п'ятироздільний. Крайові квітки суцвіття неплідні, з коротким порівняно великим плоским віночком, з неоднаковими лопатями; віночок внутрішніх плідних квіток правильний. Плід — червона куляста кістянка. Цвіте у травні — червні.
Поширення
Калина звичайна росте в лісах, між чагарниками та при берегах річок по всій території України. Широко вирощують її на присадибних ділянках.
Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб заготовляють кору (Cortex Viburni opuli), плоди (Fructus Viburni opuli) і квітки (Flores Viburni opuli). Кору здирають весною перед розгортанням листя: на молодих гілках роблять на віддалі 25—30 см один від одного кільцеві надрізи, сполучають їх двома поздовжніми розрізами, знімають кору двома півтрубками і сушать, не вкладаючи їх одну в одну, на сонці або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сушіння припиняють, коли кора стає ламкою. Сухої сировини виходить 38—40 % . Строк придатності —4 роки. Плоди збирають у вересні — жовтні, коли вони повністю достигнуть. Сушать їх у затінку на вільному повітрі або в сушарках при температурі 50—60°. Сухі плоди обмолочують, сортують, відділяючи гілочки і плодоніжки. Кора і плоди калини відпускаються аптеками. Квітки використовують лише в народній медицині. Збирають їх під час цвітіння рослини, звільняють від гілочок і квітконіжок, швидко сушать у затінку і зберігають у коробках, вистелених папером.
Хімічний склад
Кора калини містить суміш флавоноїдів, відому під назвою вібурніну, дубильні речовини, фітостерини, ефірну олію, спирт вібурніт, а-амірин і р-амірин та їхні похідні, понад 6 % смоли, до складу якої входять оцтова, мурашина, пальмітинова, валеріанова, ізовалеріанова, олеїнова, лінолева, капронова, каприлова і церотинова кислоти. У плодах є цукри, флавоноїди (астрагалін, кверцетин, кемпферол, пеонозид та інші), біфлавоноїд аментофлавон, дубильні, пектинові і барвні речовини, вітамін С, р-каротин, органічні кислоти й мікроелементи; у квітках — флавоноїди, органічні кислоти, вітамін С та ефірна олія.
Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати кори калини виявляють кровоспинну і слабку сечогінну дію, мають в'яжучі й заспокійливі властивості, посилюють тонус м'язів матки, збільшують тривалість дії снотворних засобів. Як кровоспинний засіб препарати кори калини використовують при маткових кровотечах, особливо в клімактеричний період, при альгоменореї, субінволюції матки в післяпологовий період, при кровотечах на грунті запальних захворювань жіночих статевих органів, а також при гемороїдальних кровотечах. Використовують кору і як запобіжний засіб проти випадкових та звичних абортів. Відваром кори промивають піхву при болісних маткових кровотечах і білях у жінок. Плоди калини (свіжі, протерті, з цукром, перероблені на джем, сік тощо) вживають при нервовому збудженні, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі. Покращує самопочуття хворих на злоякісні пухлини органів травлення. Настій плодів калини п'ють проти фурункулів.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — екстракт калини рідкий готують на 50% спирті у співвідношенні 1:1 і п'ють по 30—40 крапель 2—3 рази на день до їжі, суміш (порівну) екстракту калини рідкого і екстракту грициків звичайних рідкого вживають по 30 крапель 3 рази на день при кровотечах з матки і надмірних болісних менструаціях; відвар кори (10 г, або столову ложку сировини на 200 мл окропу) приймають по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день після їжі; настій плодів (10 г, або дві столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 раза на день; настій квіток (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) по 2 склянки на день; сирі розім'яті плоди вживають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 30 хвилин до їжі при виразці шлунка, колітах і запорах.
