Leucanthemum vulgare, синонім — Chrysanthemum leucanthemum — багаторічна трав'яниста гола або кучеряво-волосиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, біля основи висхідне, просте або вгорі розгалужене, борозенчасте, 15—80 (100) см заввишки. Листки чергові, цілісні, 2—4 см завдовжки; нижні — в прикореневій розетці, довгочерешкові, лопатовидні; стеблові — сидячі, довгасті або лінійно-довгасті. Квітки — у великих (3—6 см у діаметрі) одиничних кошиках, розміщених на кінцях стебел та гілок; крайові квітки білі; серединні — двостатеві, трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте з травня по серпень.
Поширення
Росте по всій території України на сухих луках, узліссях, по чагарниках і як бур'ян на полях.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава містить алкалоїди, інулін, невелику кількість аскорбінової кислоти.
Фармакологічні властивості і використання
Рослина виявляє протиспазматичну, сечогінну, болетамувальну і глистогінну дію. Настій трави п'ють при простудних захворюваннях, при гарячкових станах різного походження, трахеїтах, бронхітах, запаленнях легень, туберкульозі, при шлункових захворюваннях, як послаблюючий засіб, при нетриманні сечі, запаленнях жіночої статевої сфери, маткових кровотечах, в'ялому скороченні матки після пологів, при відсутності менструації та як засіб, що заспокоює нервову систему. Зовнішньо використовують для ванн при спазмах кишечника й судомі у дітей, а у вигляді мазі — при деяких хворобах шкіри (висипи, лишаї, виразки). З молодих стебел готують салати.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 4 години, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Для зовнішнього використання готують настій трави подвійної міцності і мазь (подрібнену траву розтирають з рівною кількістю вершкового масла, зберігають у холодильнику).
