Однорічна трав'яниста жовтувато-зелена з приємним ароматним запахом рослина родини лободових. Стебло пряме, здебільшого гіллясте, з видовженими нижніми гілками, 15—60 см заввишки. Нижні та серединні листки довгасті, тупі, матові, лопаті овальні або яйцевидні; верхні листки лінійні, цілокраї. Квітки п'ятичленні, рідко — чотиричленні, двостатеві, в розгалужених пазушних суцвіттях, які в цілому утворюють пухку пірамідальну волоть; листочки оцвітини густо вкриті залозистими волосками, закінчуються вістрями. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини круглясті, легко стиснені. Цвіте в липні — вересні.
Поширення
Рослина трапляється на кам'янистих місцях, вапняках, пісках, уздовж доріг, як бур'ян на полях та городах по всій території України, крім півдня Степу.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Сухої сировини виходить 22—23 % . Зберігають окремо від інших лікарських рослин. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава містить ефірну олію (до 1,6%), тритерпенові сапоніни, алкалоїди (0,18%), бетаїн (1,52%), триацетонамін, феноли (1 % ), флавоноїди (0,66 % ), вітамін Е, каротин, щавлеву кислоту (1,5%).
Фармакологічні властивості і використання
Основна терапевтична властивість лободи запашної — антигельмінтна. Крім цього, рослина має антибактеріальні, протистоцидні, фунгіцидні і фітонцидні властивості. Настій трави приймають всередину при запамороченні, мігрені, безсонні, для посилення роботи серця, при шлунково-кишкових розладах, як протигарячковий, сечогінний, протиастматичний та гіпотензивний засіб. ЗОВНІШНЬО настій трави використовують для лікування захворювань шкіри. З листя одержують ефірну олію, яка використовується в парфюмерії, миловарінні та як антигельмінтний засіб у медицині. Порошок з сухого листя застосовують як інсектицидний засіб.
