Однорічна трав'яниста рослина родини лободових. Рослина зеленого кольору, але восени часто червоніє. Стебло пряме, від основи гіллясте, коротко опушене, 5—30 см заввишки. Листки чергові, ланцетні або лінійні, цілокраї, тупуваті, до основи звужені. Квітки сидячі, 5- членні, одиничні, розміщені в розгалуженнях суцвіття, кінцеві гілочки якого закінчуються колючковидним вістрям; у нижній частині суцвіття двостатеві, у верхній— маточкові; оцвітина — з еліптичних, голих на верхівці тупих листочків. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінина куляста. Цвіте у липні — серпні.
Поширення
Рослина трапляється на кам'янистих відслоненнях, на пісках та на забур'янених місцях на південному сході України.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Трава лободи остистої містить сапоніни і алкалоїди (0,02—0,08%). У насінні є флавоноїди. Є дані й про те, що в рослині містяться карденоліди, але деякі автори вважають їх сумнівними.
Фармакологічні властивості і використання
За фармакологічними властивостями лобода остиста вважається близькою до лободи білої. Відоме використання цієї рослини при неврастенії, гіпергідрозі, кашлі, туберкульозі легень, маткових кровотечах і зупинці менструацій та як засобу з протитрихомонадними й антивірусними властивостями.
