Euphorbia peplus — однорічна трав'яниста гола рослина родини молочайних. Стебла підведені або, рідше, прямостоячі, розгалужені, 10—25 см заввишки. Листки чергові, обернено¬яйцевидні, тупі. Квітки різностатеві, однодомні, без оцвітини: одна маточкова квітка та 10—12 тичинкових квіток оточені чашечковидним покривальцем і утворюють невеличкі суцвіття, подібні до квітки. Головних променів суцвіття три. Плід — трилопатевий тригорішок; насінини шестигранні, по двох гранях борозенчасті, по чотирьох — ямчасті. Цвіте у липні — серпні.
Поширення
Молочай городній росте розсіяно в степових і лісостепових районах України як бур'ян на полях та біля доріг.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують траву і коріння. Заготовляють сировину під час цвітіння рослини. Вживають траву й коріння рослини (так само, як і молочний сік) свіжими або сушать. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Молочай городній містить їдкий молочний сік (евфорбій), смолу, каучук, солі яблучної кислоти та мінеральні речовини. Основною діючою речовиною молочного соку є евфорбон, до складу якого входять евфол, а-евфорбол, тараксерол, тритерпеновий спирт резинеферол і ß-амірин. У насінні рослини є жирна олія, смола, евфорбіостероїд та сліди алкалоїдів.
Фармакологічні властивості і використання
Настій трави, молочний сік (свіжий чи сухий розведений) і відвар цілої рослини використовують у дерматології і косметиці. При виведенні веснянок і плям обличчя змащують спочатку молочним соком, а потім — риб'ячим жиром. Свіжий молочний сік рослини використовують і для боротьби з блощицями. Останнім часом увагу дослідників привертають повідомлення про антибластичні властивості молочаїв і можливості синтезу статевих гормонів і вітаміну D з евфорбіостероїду.
Лікарські форми і застосування
ЗОВНІШНЬО — відвар із свіжої рослини (дві рослини з корінням на 10 л окропу) у вигляді ванночок для лікування корости. Молочай городній — отруйна рослина. Передозування небезпечне!
