Cucumis sativus — однорічна однодомна шорстковолосиста трав'яниста рослина родини гарбузових. Стебло лежаче або лазяче за допомогою простих вусиків, розгалужене, завдовжки до 3 м. Листки чергові, серцевидні, 5-лопатеві. Квітки одностатеві, жовті; тичинкові зібрані пучками в пазухах листків, маточкові — одиничні, на коротеньких ніжках. Плід — несправжня ягода (гарбузина). Цвіте у травні — липні.
Поширення
Походять огірки з Індії. По всій території України їх вирощують як цінну овочеву рослину.
Сировина
З лікувальною метою використовують плоди і насіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Плоди огірків містять цукри (1,07—2,70 % ), пектинові речовини (0,4 % ), крохмаль (0,1 %), клітковину (0,7 % ), органічні кислоти (яблучна, лимонна, щавлева), стероїдні сапоніни кукурбітацини, вітаміни (В3, В5 та інші), макро- і мікроелементи (калій — 141 мг% , фосфор — 42 мг% , магній, кальцій, хлор, залізо — 0,6 мг% , алюміній — 0,43 % , йод, фтор, цинк, марганець, мідь, молібден та інші).
Фармакологічні властивості і використання
Огірки мають сечогінні, жовчогінні й м'які послаблюючі властивості, збуджують апетит, посилюють виділення шлункового соку (особливо квашені й мариновані), сприяють засвоєнню жирів і білків. Споживання свіжих огірків показане при захворюваннях серцево-судинної системи і нирок, при запорах і атонії кишечника та при ожирінні. Хворим на гіпертонічну хворобу, сечокислий діатез і ожиріння призначають огіркові розвантажувальні дні, які проводять раз на тиждень. У розвантажувальні дні хворий одержує лише 2 кг свіжих огірків. Розвантажувальні дні треба проводити під контролем лікаря. Свіжий огірковий сік п'ють при кашлі й хронічних катарах дихальних шляхів, при болях у шлунку і кишечнику. Широкою популярністю фітотерапевтичного засобу користуються огірки в дерматології й косметиці. Огіркові креми, лосьйони, маски, пудра або просто свіжий сік виявляють відбілюючу, освіжаючу і тонізуючу дію на шкіру обличчя. Огірковим соком виводять веснянки (змащують пігментні плями — 2— 3 рази на день).
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — свіжий огірковий сік по 2—3 столові ложки 2 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром; огіркове пюре по 100 г натщесерце при спастичних колітах. ЗОВНІШНЬО — маска для обличчя при сухій шкірі та зморшках: свіжий огірок труть на дрібній тертці, додають кілька крапель лимонного соку і одержану кашку наносять на обличчя і шию, а через 20 хвилин знімають рушником, не вдаючись до миття обличчя водою; маска для обличчя при надмірній жирності шкіри: свіжі огірки і яблука труть на дрібній тертці, змішують у рівних кількостях і одержану суміш наносять на обличчя, а через 20 хвилин змивають теплою водою; лосьйон для обличчя при надмірній жирності шкіри: 4 столові ложки подрібнених свіжих огірків настоюють 4 години на 2 склянках окропу і застосовують для обмивань і примочок при вуграх, веснянках, висипах на шкірі тощо; суміш свіжого огіркового соку з товченим огірковим насінням і рисовим борошном висушують на сонці, розтирають і одержаним порошком пудрять обличчя на ніч. При гострих і хронічних нефритах (у стадії загострення), хронічній нирковій недостатності, нирковокам'яній хворобі та при пієлоциститах з лужною реакцією сечі вживати свіжі огірки протипоказано. Обмежують вживання свіжих огірків і при загостренні виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних гастритах з нормальною й підвищеною секрецією шлункового соку, при загостренні гастритів зі зниженою секрецією соку, при гострих і хронічних ентеритах, ентероколітах і колітах. Квашені й мариновані огірки протипоказані при гострих гепатитах і холециститах, загостренні хронічних гепатитів, холециститів і жовчнокам'яної хвороби, при гострих і при загостренні хронічних запальних процесів шлунка і товстого кишечника, а при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі й інших захворюваннях серцево-судинної системи вживання їх треба обмежувати.
