Artemisia maritima — павутинисто-повстистий півкущик родини айстрових (складноцвітих). Має міцний гострий запах. Стебла тонкі, 20—40 см заввишки, гіллясті, при основі підведені або майже прямостоячі, у нижній частині помітно здерев'янілі. Листки чергові; нижні — довгочерешкові, двічі або тричі перисторозсічені, кінцеві частки у них лінійні, плоскі, серединні стеблові — короткочерешкові або сидячі, одноразово або двічі перисторозсічені, верхні приквіткові часто більші за китицю, сидячі; покривні листочки при кошиках набагато коротші за самі кошики. Квітки двостатеві, трубчасто-дзвониковидні, жовті, зібрані по 7—10 у кошики, що утворюють розлогу волоть; гілки та гілочки суцвіття, як і самі кошики, звичайно більш-менш пониклі. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — вересні.
Поширення
Полин приморський росте на солончакових грунтах по узбережжю Чорного та Азовського морів і Сиваша.
Сировина
Для виготовлення ліків використовують кошики полину (Flores Artemisiae maritimae), які добре розвинулися, але ще не розпустилися. Зрізані вершки стебел швидко (щоб не розпустилися кошики) сушать, обмолочують і просівають через сито. Сухих кошиків виходить 10% . Зберігають їх у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад
Кошики полину приморського містять сесквітерпеновий лактон сантонін (0,2— 0,94% ), глікозиди абсинтин і анабсинтин, до 1% ефірної олії, головною складовою частиною якої є туйол, дубильні речовини, хамазулен, каротин, вітамін Сі В6 та янтарну і яблучну кислоти.
Фармакологічні властивості і використання
Найчастіше полин приморський використовують як засіб, що має глистогінні властивості. Вживають його у вигляді настою або порошків з кошиків, змішаних з медом. Поряд з цим настій з кошиків дають всередину для стимулювання діяльності травних органів і підвищення апетиту, при туберкульозі легень та при мізерних і нерегулярних менструаціях. Припарки з кошиків полину прикладають на забиті місця і на ділянки ураження шкіри раком, до мозолів і бородавок.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО— порошки з кошиків у суміші з медом (10 г сировини змішують з 100 г меду) при глистяній інвазії; настій кошиків (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по чверті склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їжі. ЗОВНІШНЬО — припарки на уражені ділянки тіла 1—2 рази на день.