Rhodiola rosea, синоніми: Sedum roseum, S. rhodiola — багаторічна трав'яниста сизо-зелена рослина родини товстолистих. Має веретеноподібний м'ясистий корінь, який переходить у дерев'янисте сторчове, переважно багатоголове, в сухому вигляді запашне кореневище, усаджене лусковидними буруватими трикутними листочками. Стебла прямостоячі, прості, 10— 35 см заввишки. Листки чергові, у верхній частині стебла зближені, сидячі, м'ясисті, голі, вузьколанцетні, видовженоланцетні, з клиновидною основою, гострі, як правило від середини або вище гострозубчасті, іноді цілокраї. Квітки правильні, одностатеві, дводомні, з чотири-, зрідка п'ятичленними квітковими колами, у верхівковому щитковидному багатоквітковому густому суцвітті: пелюстки видовжені або лінійні, жовті чи зеленаві, в чоловічих квітках 3—4 мм завдовжки (коротші за тичинки), в жіночих — недорозвинені. Плід — довгаста листянка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення
Родіола рожева росте в Карпатах по берегах гірських річок, на скелях.
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують кореневище з коренями родіоли (Rhizoma cum radicibus Rhodiolae rosae), які викопують у період від кінця цвітіння рослини до завершення її вегетації. Не слід заготовляти молоді рослини з 1—2 стеблами. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину, треба залишати не менше як 40 % рослин, а повторно заготовляти сировину на цій ділянці дозволяється не раніше як через 10—15 років. Треба також враховувати, що чоловічі екземпляри мають більшу життєздатність, тому жіночих особин треба заготовляти менше. Із зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел, миють у проточній воді, очищають від старої бурої пробки й гнилих частин і пров'ялюють у затінку на вільному повітрі, а після цього ріжуть на кусочки 2—10 см завдовжки і досушують у сушарках при температурі 50-60° (у домашніх умовах можна досушувати на плиті або на печі). Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності - 3 рони. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад
Коріння родіоли містить дубильні речовини пірогалової групи (до 20 %), ефірну олію (0,8-0,9 %), цукри, білки, жири, віск, третинні спирти, в-ситостерин, флавоноїди (ізонверцетин, гіперозид), фенольний глікозид салідрозид (до 1 %), антраглінозиди, до 0,15 % органічних кислот (галова, яблучна, янтарна, лимонна, щавлева), мінеральні речовини (багато марганцю, сліди цинку, титану, кадмію, хрому та ін.).
Фармакологічні властивості і використання
У народній медицині європейських нраїн родіолу рожеву використовували мало, лише як засіб від головного болю (наприклад, втирали у скроні настій кореневищ на олії садової троянди). Ескімоси Аляски вживали в їжу і кореневища, і молоді пагони (до цвітіння). На Алтаї рослину використовують від перевтоми, недокрів'я, при захворюванні шлунка, статевих розладах і як «ліки від усіх хвороб». У науновій медицині препарати родіоли рожевої призначають як стимулюючий засіб при перевтомі у практично здорових людей і хворих з астенічним станом після соматичних та інфекційних захворювань, при функціональних захворюваннях нервової системи (неврози, вегетативно-судинна дистонія, гіпотонія, імпотенція), використовують у психіатричній практиці (для зняття побічної неврологічної дії психофармакологічних засобів, у комплексній підтримуючій терапії хворих на шизофренію з ремісією за астенічним типом). Препарати родіоли мають і адаптогенні властивості: зумовлюють в організмі стан підвищеної опірності до несприятливих фан-торів зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, кисневе голодування, різні стреси та ін.), Крім того, вони загострюють зір і слух, поліпшують травлення, збуджують апетит, знімають психічне напруження, прискорюють видужування після хірургічних операцій. Застосовують родіолу у вигляді екстракту (готовий аптечний препарат), а в домашніх умовах готують настойку або настій. Настій п'ють при простудній гарячці, різних нервових і шлунково-кишкових захворюваннях та серцевій слабості. Препарати родіоли протипоказані при різко вираженому збудженні, гіпертонічній кризі, гарячкових станах та при гіпотонії у клімактеричному періоді.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО - екстракт родіоли рідний по 5-10 крапель 2-3 рази на день за 15-30 хвилин до їжі протягом 10-20 днів (у психіатричній практиці призначають, починаючи з 10 крапель 2-3 рази на день, потім дозу поступово збільшують до 30-40 крапель на прийом; тривалість лінування - 1-2 місяці); настойку готують на 40 % спирті у співвідношенні 1:5) по 15 крапель 3 рази на день за 15-20 хвилин до їжі; настій (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити) по півсклянки 2-3 рази на день. ЗОВНІШНЬО - екстракт родіоли рідний використовують для змащування ясен при піореї.
