Fumaria officinalis — однорічна трав'яниста гола сизувато-зелена рослина родини руткових. Стебло висхідне або прямостояче, гранчасто-борозенчасте, розгалужене, 20—30 см заввишки. Листки чергові, черешкові. Квітки двостатеві, неправильні, 7—9 мм завдовжки, в пазушних китицях; віночок з чотирьох пурпурових неоднакових пелюсток, з яких верхня має при основі коротку шпорку. Плід — кулястий горішок. Цвіте з квітня до вересня.
Поширення
Рутка лікарська росте по всій території України як бур'ян на полях та городах, на засмічених місцях.
Заготівля і зберігання
Для лікарських потреб використовують траву (Herba Fumariae officinalis). Збирають її під час цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину. Сушити траву треба відразу після збирання у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 11 — 12%. Зберігають у сухому приміщенні. Рослина входила до складу І — ІІІ видань вітчизняної фармакопеї; офіцинальна у Франції і Бразілії.
Хімічний склад
У надземній частині рутки лікарської є алкалоїди (0,2—1,6 % }, дубильні речовини (2,9 % ), смоли (4,7 % ), фумарова кислота, вітаміни С і К. До складу алкалоїдів входять протопін, сангвінарин, криптокавін, ауретензин й, тетрагід-рокоптизин, криптокарпін та ін.
Фармакологічні властивості і використання
Рутка лікарська має жовчогінні й спазмолітичні властивості, впливає на організм загальнотонізуюче (підвищує апетит, поліпшує процеси травлення, збільшуючи секрецію травних залоз і поліпшуючи всмоктування та обмін речовин). Рутку вживають усередину при жовчнокам'яній хворобі та інших захворюваннях печінки й жовчного міхура, при гіпоацидних гастритах, спастичних колітах, геморої, різних хронічних шкірних захворюваннях, як потогінний, сечогінний і вітрогінний засоби. Є вказівки про ефективне застосування рутки при іпохондрії та істерії. Свіжовижатим соком лікують лишаї, різні висипи на тілі, коросту. Побічних явищ при лікуванні руткою лікарською не встановлено, проте існує думка, що її діючі речовини здатні до кумуляції.
