Багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має повзуче кореневище до 12 см завдовжки і 3 см завтовшки. Стебло прямостояче, 20-50 см заввишки, вгорі вилчасто розгалужене. Листки чергові; нижні - лускуваті, безколірні, решта - еліптичні, звужені при основі в крилатий черешок, цілокраї або злегка вищерблені, голі, темно-зелені, 12-18 см завдовжки і 49 см завширшки. Квітки правильні, двостатеві, 1-2,5 см завдовжки, одиничні, повислі на ніжках, що виходять з листкових пазух; віночок з 5 короткими круглястими лопатями, зовні бурий, лакований, усередині оливково-зелений, тьмяний. Плід - куляста, двогнізда коробочка. Цвіте у травні - червні.
Поширення
Скополія карніолійська трапляється зрідка в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, в Західному Лісостепу та в західній частині Правобережного Лісостепу в широколистяних лісах, серед чагарників, на галявинах, по краях просік. Рідкісна зникаюча рослина.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують кореневище і траву скополії. Кореневища заготовляють після плодоношення рослини. Їх викопують, миють від землі й сушать на відкритому повітрі (можна на сонці) або пров'ялюють 2-З дні на сонці й досушують у спеціальних сушарках при температурі, не вищій за 60°. Сухих кореневищ виходить 30 % . Траву скополії збирають в період цвітіння рослини і сушать. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Усі частини рослини отруйні, при маніпуляціях з нею треба захищати очі, ніс, рот, після роботи мити руки. Збираючи кореневища, слід пам'ятати, що природні запаси скополії невеликі й рослину можна за короткий час зовсім винищити, якщо не виконувати правил, які передбачають повне забезпечення відновлення заростей, а саме: на місце кожної викопаної рослини закопувати відрізок (краще верхівку) кореневища довжиною 5 — 6 см, а повторне викопування кореневищ з однієї й тієї самої ділянки проводити не раніше, як через 10 — 15 років.
Хімічний склад
Усі частини рослини містять алкалоїди (в листі — 0,12 - 0,14 % , у стеблах — 0,15-0,21 % , у кореневищах з коренями — до 0,9 %), найважливішими серед яких є скополамін, тропін, кускгігрин та псевдоатропін. Крім того, в корінні скополії знайдено бетаїн, холін та похідні кумарину (скополін, скополетин).
Фармакологічні властивості і використання
Для скополії карніолійської характерні загальні фармакологічні властивості атропіноподібних сполук, основною особливістю яких є здатність блокувати м-холінореактивні системи організму. Атропіну сульфат (Atropini sulfas) використовують як спазмолітик і болетамувальний засіб, в очній практиці (лікування й діагностичні цілі), для лікування серцево-судинних захворювань. Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidum) призначають як заспокійливий засіб при гострому психічному збудженні, використовують у хірургічній практиці й офтальмології; камфорнокисла сіль скополаміну входить до складу таблеток аерон. У народній медицині відвар кореневищ скополії на білому вині дають пити при хворобі Паркінсона, а настій трави — при низькому кров'яному тиску. В гомеопатії скополію застосовують як засіб від геморою.
